Підійшов - не підійшов: як визначити це на співбесіді?

Ціль будь-якої співбесіди для компанії - зрозуміти, чи відповідає кандидат пропонованій посаді, чи зможе виконувати обов'язки, чи впишеться в майбутню команду. А як самому кандидатові з'ясувати, чи підходить він роботодавцеві? Жодному шукачеві не хочеться нудитися чекаючи на заповітний дзвінка від HR-aахівця. Як бути кандидатам, які не володіють екстрасенсорними здібностями? Які сигнали в поведінці представника компанії можуть навести на підозри та змусити сумніватися в тому, що ви будете прийняті?

Кожен HR-фахівець підходить до проведення співбесіди по-своєму: одні використовують у своїй роботі методи стресового інтерв'ю, інші демонструють стандартну ввічливість і відкритість (однак посмішка та доброзичлива поведінка не завжди можуть говорити про позитивний результат зустрічі). Хтось воліє обмежуватися тестовими методиками, а хтось і зовсім використовує «партизанську» тактику - ані запитань кандидатові, ані відповідей на запитання шукача.

Якщо говорити про часові відрізки, то інтерв'ю може тривати як годину, так і буквально півхвилини. «Нам усе з вами ясно! Чекайте на відповідь!» - вимовляє ейчар, тільки-но шукач переступає поріг кабінету. Чи можна за тривалістю співбесіди зробити висновок про те, чи підходите ви на вакансію?

Тетяна Первушина, менеджер з підбору персоналу ТОВ «Трансконсалтінггруп», уважає, що тривалість співбесіди не завжди визначає його успішність. За її словами, шукачеві, як правило, складно виявити під час інтерв'ю або відразу після першої зустрічі, наскільки його кандидатура відповідає вакантній посаді.

«Існує думка, що результат інтерв'ю можна визначити за його тривалістю, однак часто вона виявляється помилковою, - вважає Катерина Ісаєва, консультант кадрового агентства Mainstaff. - HR-менеджерові буває досить 7-8 хвилин для ухвалення позитивного рішення про подальший розгляд вашої кандидатури, а іноді й 50 хвилин не гарантують проходження етапу. Все залежить від посади, яку ви плануєте одержати. Досить уявити себе на місці фахівця з підбору персоналу та зрозуміти, яку інформацію роботодавцеві необхідно знати, щоб якісно зробити відбір. Проаналізувавши ситуацію, ви під час співбесіди зможете оцінити, наскільки роботодавцеві цікава ваша кандидатура».

Неуважний ейчар

Отже, ми з'ясували, що тривалість зустрічі не є істиною в останній інстанції та не завжди може дати відповідь на запитання, що цікавить.

«Якщо кандидат проходить співбесіду безпосередньо в компанії, то деякі непрямі ознаки можуть сигналізувати про те, що його кандидатура не є ідеальною», - вважає Наталя Прокудіна, директор з розвитку ТОВ «Агентство "Афіна"».

До таких ознак можна віднести неуважність представника компанії, формальний відтінок бесіди: «Наприклад, інтерв'юер задає запитання та неуважно слухає відповіді, намагається закінчити зустріч якнайшвидше, завершує співбесіду невизначеним "Вам зателефонують"», - зазначає Наталя Прокудіна.

Однак, на думку нашого експерта, ці ознаки (втім, як і тривалість бесіди) не завжди є очевидними та далеко не завжди їх можна інтерпретувати однозначно.

Не біжи поперед потягу!

Дуже часто в негативному результаті зустрічі бувають винні й самі кандидати. Наприклад, претендент на вакансію поквапився розповісти про себе, свої якості та вміння, тим самим повністю розкривши «карти»...

Коментує Катерина Ісаєва: «Прийшовши на співбесіду, ми намагаємося показати себе з кращої сторони - описуємо професійний досвід, розповідаємо про свої якості, які, як нам здається, необхідні кандидатові, який претендує на посаду. Ейчар чемно слухає, задає уточнюючі запитання та наприкінці співбесіди доброзичливим тоном говорить, що зателефонує пізніше. Кандидат у невідомості, залишається лише ворожити - чи дійсно зустріч пройшла вдало? Або, можливо, оптимістичне завершення викликане бажанням інтерв'юера залишити позитивне враження про компанію?

Досить часто кандидати неуважно читають вимоги до кваліфікації в опублікованій вакансії. Наприклад, ви розповідаєте менеджерові з персоналу, що найсильніші ваші якості - це ретельність, відповідальність, посидючість. А під час бесіди з'ясовується, що роботодавцеві потрібна творча людина, яка любить і вміє приймати самостійні рішення, прагне до професійного росту, готова до великого обсягу роботи.

Результат буде очевидний задовго до закінчення співбесіди - вам пообіцяють зателефонувати... і тільки. Висновок: до співбесіди потрібно ретельно готуватися - одержати якнайбільше інформації про компанію-роботодавця, її пріоритети і корпоративні цінності, уважно вивчити вимоги до кваліфікації, продумати відповіді на можливі запитання».

Як бачимо, роботодавцеві можуть знадобитися зовсім інші навички, ніж ті, про які ви почали розповідати на співбесіді. Тому не варто квапитися - спробуйте на самому початку бесіди з'ясувати, що потрібне для роботи на посаді, яку людину хочуть бачити на позиції. З'ясувавши необхідну інформацію та трохи «підлаштувавшись» під потрібні вимоги, можна сміливо розпочинати розповідь про себе.

Стратегія настання

Ви захотіли дізнатися у роботодавця, чи підходить ваша кандидатура на посаду. У цьому випадку можна задати йому декілька запитань. Наприклад, поцікавтеся про те, коли вам варто чекати на відповідь або прямо запитайте роботодавця, чи можете ви претендувати на вакансію. Однак професійні рекрутери навряд чи відразу дадуть вам остаточну (позитивну чи негативну) відповідь.

«Якщо кандидат хоче визначити, чи сподобався він роботодавцеві, він може поставити HR-фахівцеві відкриті питання. Наприклад: "Чи можу я вважати, що пройшов перший етап співбесіди?", "Чи можу я претендувати на посаду?", "Коли я зможу одержати від вас відповідь?" і т.д. Неетично задавати питання з серії "Чи сподобався я вам?" У подібній ситуації варто виявити тактовність і делікатність», - зазначає Тетяна Первушина.

Своїми міркуваннями з цього питання поділилася й Катерина Ісаєва: «Звичайно, кожному шукачеві хочеться якнайшвидше довідатися, наскільки успішно пройшла зустріч. Однак не слід прямо задавати питання з серії "Я вам сподобався?", "Ну як я вам?" або "Ну що, я пройшов?" Швидше за все, HR-фахівець дасть вам нейтральну відповідь, щоб не образити або не вселити марну надію. Набагато ефективніше буде попросити уточнити найважливіші професійні й особистісні якості, необхідні для цієї посади. Таким чином, є можливість на місці оцінити, наскільки ваша кандидатура відповідає поданням роботодавця про ідеального шукача та наприкінці домовитися про те, як саме ви довідаєтеся про результати співбесіди».

З попередніми експертами солідарна й Наталя Прокудіна, яка вважає, що в кожному разі наприкінці зустрічі буде доречним задати уточнюючі запитання інтерв'юерові та попросити його резюмувати зустріч, а також визначити подальші кроки.

«Якщо інтерв'юер не може дати чітких відповідей або зовсім ухиляється від них, попросите дозволу зателефонувати йому особисто наступного дня, уточніть номер телефону, по якому зручно тримати зв'язок. Не бійтеся здатися нав'язливим, але й не давіть. І обов'язково зателефонуйте наступного дня! Це краще, ніж пасивно чекати на відповідь й, можливо, ніколи її не дочекатися. Будьте позитивно налаштовані, посміхайтеся співрозмовникові, і вам обов'язково відповідять тим же», - радить Наталя Прокудіна.

Якщо ви не хочете чекати біля моря погоди, спробуйте вирішити проблему «на місці» - задайте рекрутеру необхідні запитання й тим самим спробуйте зрозуміти, чи варта гра свіч. Однак на першому «побаченні» з роботодавцем, як правило, складно домогтися якої-небудь визначеності, адже кожній компанії необхіден час, щоб зважити всі «за» і всі «проти», розглянути інших претендентів і тільки після цього винести остаточний вердикт.

Джерело: http://www.rabota.ru/