Які гарантії передбачені для працевлаштування одиноких матерів у разі ліквідації підприємства, установи чи організації?

У разі звільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників (тобто з підстав, передбачених п.1 ст.40 КЗпП), слід дотримуватися порядку вивільнення працівників, визначеного ст.49-2 КЗпП. Згідно з цим порядком власник або уповноважений ним орган повинен: персонально попередити працівників про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці; одночасно з попередженням про звільнення запропонувати працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації (звільнення допускається лише, якщо неможливо перевести працівника за його згоди на іншу роботу в межах тієї самої юридичної особи (тобто у випадках, коли вивільнення працівників не пов'язано з ліквідацією юридичної особи); інформувати державну службу зайнятості про наступне вивільнення працівників із зазначенням їхньої професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці. Ураховуючи зазначене, в разі ліквідації юридичної особи вся чисельність працівників скорочується (на 100%), увесь штат працівників ліквідується. Відповідно ліквідація дає право власникові на звільнення всіх працівників за п.1 ст.40 КЗпП. Водночас відповідно до ч.З ст.184 КЗпП звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — ч.6 ст.179), одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації (тобто без правонаступництва), коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Згідно з ч.1 ст.32 КЗпП переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згоди працівника, за винятком випадків, передбачених ст.ЗЗ КЗпП, та в інших випадках, передбачених законодавством. Оскільки допускається звільнення жінок, які мають дитину до трьох років з обов'язковим працевлаштуванням, тому таку жінку може бути переведено за її згоди на іншу роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість. У такому разі її буде звільнено за п.5 ст.36 КЗпП (припинення трудового договору у зв'язку з переведенням працівника за його згоди на інше підприємство, в установу, організацію). Якщо вона відмовляється від такого переведення, и має бути звільнено за п.1 ст.40 КЗпП (розірвання трудового договору у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації). Водночас не може бути визнано, що власник або уповноважений ним орган виконав цей обов'язок із працевлаштування, якщо працівниці запропоновано роботу, від якої вона відмовилась з поважних причин (наприклад, за станом здоров'я). Поняття "одинока мати" визначено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 р. №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів". Одинокою матір'ю слід вважати жінку, яка не перебуває в шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама (абзац перший п.9 постанови). За цим визначенням для визнання "іншої жінки" одинокою потрібні дві умови: вона сама і виховує, і утримує дитину. Після набрання чинності Законом "Про відпустки" таке визначення одинокої матері не повинно застосовуватись, оскільки в п.5 ч.1З ст.10 цього Закону визначено поняття одинокої матері як такої, яка виховує дитину без батька, тобто участь батька або інших осіб в утриманні дитини не позбавляє матір статусу одинокої. Отже, до категорії "одинока мати" щодо законодавства про працю належить: жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдова; жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, незважаючи на факт одержання аліментів).

За матеріалами hitjob.com.ua