Симптоми мікроменеджера, або Як не варто поводитися керівнику

Не варто забувати, що кожен повинен робити свою роботу, а не втручатися в чужі справи.
Ітиметься про одне з найнебезпечніших стилів керівництва – мікроменеджмент. Мікроменеджер – це справжній фанатик контролю, він намагається брати участь в будь-якій ситуації і стежити за кожним кроком підлеглих. Такі дії дуже згубно впливають на мотивацію співробітників і продуктивність роботи.
Хороший керівник завжди розуміє, коли потрібно вести за собою, а коли дати своїй команді свободу в планах і діях. Але є і такі, які тримають все під контролем, при цьому заважають розвиватися своїм кадрам. Якщо ви готові витрачати значну частину свого робочого часу, щоб вирішити питання, якими займаються ваші підлеглі, у вас просто не залишиться сил для якісного виконання своєї роботи.
Що ж це – незрозуміле бажання контролювати і допомагати або спосіб привернути до себе увагу і бути потрібним?
Навчіться помічати подібну схильність у самих собі і в своїх підлеглих, а як тільки помітили – прагніть позбутися її.
Мікроменеджер має приблизний список симптомів, якщо ви впізнали себе – треба щось міняти.
1.    «Перевірю особисто, контроль передовсім»
Постійно втручатися в роботу співробітника, «стояти над душею», давати вказівки – це потенційний мікроменеджер у дії. Можливо, ви хочете дати зрозуміти співробітникові, що готові прийти на допомогу в будь-якій ситуації, що ваші поради, безсумнівно, зроблять його роботу найкращою. Але подумайте про наслідки! Своїми діями ви підриваєте моральний дух, віру співробітника в себе, мотивацію до роботи і при цьому збільшуєте обсяг власної роботи. Якщо хочете, щоб ваш колектив вмів справлятися зі своїми обов'язками і працював злагоджено, то дайте йому свободу! Не виходить – міняйте концепцію!
2.   «Обов'язково покажіть мені»
У деяких випадках, попередній перегляд документа керівником – важливий і потрібний момент. Але найчастіше це проста формальність. Таким чином, керівник нагромаджує себе додатковою роботою і відволікається від своїх безпосередніх обов'язків, що гальмує загальний процес. Іноді в таких ситуаціях провідним є переконання керівника, що він у всьому розбирається краще й іншим не під силу зробити роботу ефективно.
Вельми добре, коли керівник компетентний у справах фірми і може відповісти на будь-яке питання співробітника. Але не варто забувати, що кожен повинен робити свою роботу, а не втручатися в чужі справи.
3.    «Хочеш зробити добре – зроби це сам»
Помилкою багатьох керівників є звичка забирати зайву роботу на себе з метою швидкого та якісного виконання. Дуже важливо навчиться правильно розділяти завдання. Коли ви вперше доручаєте своєму співробітникові якусь справу, то, скоріш за все, він впорається з ним повільніше.
Краще один раз приділити час для пояснення і при потребі зробити роботу над помилками, ніж постійно виконувати роботу за співробітника.
4.    «Моя ідея краща»
Іноді керівникам властиво давати поради, коли їх не просять. Якщо ваші кадри справляються зі своїми обов'язками добре, а ви все ж намагаєтесь нав'язати свій варіант – зупиніться! Цей стиль поведінки відбиває у колективу бажання працювати, пропонувати нові ідеї і проявляти особисту ініціативу.
Чому так відбувається? Можливо, варто зайнятися своєю роботою і саме так використовувати свій потенціал?
5. «Якщо не я, то хто?»
Часто буває, у працівників виникають проблеми при виконанні завдань, особливо, коли робота виконується вперше. Тоді в хід йде керівник. З благими намірами він виконує всю роботу, яка, на його думку, не під силу колективу. Наступного разу ситуація повторюється знову і знову... Ось вам і схема дій мікроменеджера.
Як результат: робота керівника збільшилася, зарплата не змінилася, час втрачено, а бойовий дух колективу та його самооцінка опустилися вниз.
Не намагайтеся зробити все самостійно, розподіляйте обов'язки, вмійте довіряти!
Не обмежуйте свободу своїх кадрів! Можливо, завтра вони презентують вам геніальну ідею, яка буде приречена на великий успіх!
https://hyser.com.ua