Як оцінити результати співбесіди

Після співбесіди з роботодавцем чи його представником, претендент може мати різні результати:
Пропозицію вийти на роботу чи відмову в роботі, а також різного роду варіанти між явною пропозицією та явною відмовою.
Налагодження зв’язків (знайомство) з роботодавцем чи рекрутером, що може знадобитися в майбутньому.
Отримання консультації, яка може придатися у подальших пошуках.
Тренінг на проходження співбесіди, отримання нових знань та відпрацювання навичок, які можуть згодитись у майбутньому.
Вправний здобувач намагається отримати максимум результатів від кожної співбесіди навіть у випадках, коли наражається на пряму відмову чи розуміє, що роботу йому, швидше за все, не запропонують.
Якщо після співбесіди ви можете чітко сформулювати і оцінить результати по кожному з зазначених вище чотирьох пунктів, ви відвідали співбесіду недарма. А для того, щоб правильно оцінити свої результати, їх слід порівняти з тим, чого досягає дійсно вправний здобувач.

Робота чи відмова

Типовою помилкою є пасивність у з'ясуванні результатів співбесіди. Інтерв’юер закінчує співбесіду. Якщо це культурна та обізнана людина, то дякує претендентові й каже йому якісь теплі слова. І досить часто не каже нічого конкретного з приводу результатів. Або обіцяє зателефонувати після розмови з іншими кандидатами. Претендент прощається та йде.

Вправний здобувач таким результатом не задовольняється. І, наприклад, каже: «Спасибі, добре. Але я був би дуже вдячний, якби Ви прокоментували, наскільки підходящим кандидатом на цю посаду я Вам здаюсь». Не поспішайте підводитися — краще поставити це запитання тоді, коли ви ще сидите. Іноді однієї цієї фрази достатньо, щоб інтерв'юер почав говорити. Інколи ж слід виявити наполегливість — і таки добитися коментарів.

Також доцільно уточнити, коли чекати дзвінка. І, пославшись те, що вас у цей час важко застати, домовитися про те, щоб зателефонувати самому. Так ви певною мірою забезпечите собі можливість контролю за ходом розгляду вашої кандидатури.

Не кожному інтерв'юеру така наполегливість буде до вподоби. Проте у більшості випадків вона спрацює вашу користь. Ви не лише отримаєте додаткову інформацію для правильної оцінки результатів співбесіди, але й заробите додаткові бали, зарекомендувавши себе людиною конкретною та діловою.

Іноді може статися й так, що інтерв'юер буде змушений зізнатися, що не вважає вас підходящим кандидатом і оцінює ваші шанси дуже песимістично. Проте неприємна правда краще, ніж невідання. Тим більше що, отримавши фактичну відмову, ви можете продовжити бесіду — і досягти хоча б непрямих результатів. Мова про них піде нижче.

Корисні контакти

Ви можете запитати, чи є зараз або ж чи очікуються у майбутньому вакансії, для яких ви були б підходящим кандидатом. І чи не може інтерв'юер порекомендувати вам фірму, де саме зараз є потреба в фахівцях вашого профілю. Також доцільно обговорити з інтерв'юером (особливо якщо це кадровик великої компанії чи рекрутер кадрової агенції) ваш можливий дзвінок у майбутньому — на випадок якщо з'явиться щось підходяще.
Вести цю розмову слід дуже привітно і доброзичливо, щоб вас запам'ятали як приємну людину і гідного фахівця.

Консультація

Можна використати інтерв'юера у якості безплатного консультанта. Наприкінці співбесіди не соромтесь попросити поради з поліпшення резюме. Запевняю вас — у багатьох випадках вам не відмовлять і дадуть дуже слушні зауваження. Можна ставити й інші запитання. Наприклад, сказати інтерв'юеру про те, що вам, напевно, доведеться бувати й на інших співбесідах — і запитати, що саме у вашій поведінці та манері відповідати можна було б поліпшити чи змнити.

Доречно також попросити поради з приводу варіантів пошуку роботи. Або поцікавитися оцінкою обгрунтованості ваших зарплатних очікувань. Впевнений, що відповіді на такі питання були б цікаві багатьом. Проте не зовсім доречна скромність чи сором'язливість заважають отримати таку інформацію. Не соромтеся. «Дитя не плаче — мати не розуміє». У більшості випадків, ставлячи запитання, ви не втрачаєте, а виграєте.

Тренінг

Претендентам, недостатньо спокушеним у пошуку роботи і самопрезентації, я рекомендував би ходити на співбесіди навіть тоді, коли пропозиція не здається досить привабливою. Ходити, щоб потренуватися. Дуже важливо при цьому правильно налаштуватися — і не сприймати можливі невдачі як психологічну травму.

У деяких закордонних посібниках рекомендується вести записи за підсумками співбесід. Фіксувати, які питання було задано. Аналізувати свої відповіді та відпрацьовувати більш вдалі їх варіанти. Тоді кожна співбесіда буде сприйматись як корисний тренінг — а ви поступово перетворитесь на вправного і успішного претендента.

То як же оцінити результати співбесіди? Досить просто. Потрібно лише замислитись над тим, чи достатньо ви постаралися і чи зуміли досягти кожного з чотирьох результатів, розглянутих початку цієї статті.