Що потрібно зробити українцю, щоб отримувати пенсію в Європі

Слідом за молоддю, яка відправляється на закордонні заробітки і навчання, в інші країни потягнулися українці, яким залишилося 10-15 років до виходу на пенсію. Не розраховуючи на гідну оплату заслуженого відпочинку на батьківщині, вони намагаються заробити на старість в останні роки до виходу на пенсію і в перспективі отримувати пенсійні виплати, нехай і невеликі, але за європейськими стандартами.
Як розповіла HR-експерт сайту rabota.ua Тетяна Пашкіна, ще рано говорити про масовість і про стійку тенденцію, але випадків, коли працівники середнього і старшого віку їдуть шукати щастя за кордоном, стає все більше, адже пенсія в Україні становить всього лише 27% від середньої «білої» зарплати по країні. До того ж попит на працівників у віці 45+ дуже малий. У той час як в сусідніх країнах і далекому зарубіжжі досить вакансій для різноробочих, доглядальниць і фахівців інших спеціальностей, які не потребують особливої кваліфікації.
Наприклад, різноробочий на складі шоколадної фабрики в Німеччині може претендувати на 70 євро (2100 грн) в день при шестиденному робочому тижні. А для працівників з більш високою кваліфікацією (IT-фахівці, агрономи, бурильники, наприклад, в Канаду) іноземні роботодавці готові після закінчення тривалого контракту (1-3-5 років) поклопотатися про оформлення посвідки на проживання.
Буває, що слідом за годувальниками підтягуються їхні сім'ї. Наприклад, літні батьки переїжджають до дітей, які закінчують іноземні вузи і залишаються працювати за кордоном.
За даними експертів, в 2016 році (за минулий рік інформація ще обробляється) тільки офіційно на ПМЖ до Німеччини поїхали 4,6 тис. осіб. На другому місці за популярністю Румунія (близько 4 тис. осіб), потім йдуть Португалія (3,2 тис. осіб) і Італія (2,9 тис. осіб). А замикає першу п'ятірку країн Польща з показником в 1,9 тис. осіб.
«Неофіційні цифри, напевно, більші – тільки в Польщі працює 17 тисяч агентств, які активно переманюють українців. У тому числі приймають і сімейні пари», – зауважила Пашкіна.
На що розраховують
Як розповів юрист-міжнародник Олександр Мережко, оформлення пенсійних виплат в інших країнах сильно залежить від їх національного права. Як правило, це непростий процес – потрібно досягти певного пенсійного віку (наприклад, 65 років в ряді країн) і попрацювати певну кількість років в конкретній державі. Розмір пенсії залежатиме від того, скільки і як довго людина вносила внески в спеціальний фонд.
Зрозуміло, на середню пенсію європейця в 800-1000 євро навіть за десять років заробити складно. Хіба що влаштуватися на високооплачувану за європейськими мірками роботу і додатково відкладати в недержавні фонди. Однак претендувати на різного роду соціальні виплати в розмірі 300-400 євро цілком реально.
Щоб розраховувати на пенсійні виплати в Німеччині, треба пропрацювати в цій країні мінімум 5 років, роблячи відрахування в місцевий пенсійний фонд. Це приблизно 20% від заробітку, причому половину цього внеску платить роботодавець. Зараз німці виходять на пенсію в 65 років і 6 місяців, а до 2030 року пенсійний вік підніметься до 67 років (і для чоловіків, і для жінок). Середня пенсія тут 1200 євро, але тільки у тих, хто має стаж 45 років. Найчастіше німецькі чоловіки після виходу на пенсію отримують близько 1 тис. євро, а жінки – 500-700 євро.
Якщо людина, що має право постійно проживати в ФРН, не змогла заробити до досягнення пенсійного віку пенсію вище прожиткового мінімуму, то їй призначають допомогу по старості – зараз це близько 360-400 євро. Можна претендувати на виплати і без 5-річного відпрацювання у разі, якщо через травму або хворобу іноземець втратив працездатність. Втім, на цей варіант навряд чи хтось хоче розраховувати.
Більш реально збільшити пенсію при розлученні, так як в цьому випадку діє принцип вирівнювання пенсійних накопичень, коли обидві пенсії подружжя будуть розділені порівну в щомісячних виплатах чоловікові і дружині. І той, у кого пенсія більше, виявиться у програші.
Скільки платять пенсіонерам в різних країнах
Схожим чином влаштовані і пенсійні системи інших країн. Наприклад, у Франції, де пенсійне законодавство особливо заплутано, мінімальні соціальні виплати становлять 800 євро. При цьому будь-який француз може претендувати на допомогу держави просто за фактом досягнення пенсійного віку в 62 роки (для чоловіків і жінок).
Але для іноземців право на соцвиплати (а не пенсію) виникає тільки для тих, хто старше 65 років і прожив в країні більше 10 років. При цьому ще й дохід повинен бути не менше 9,6 тис. євро на рік або 14,9 тис. євро на пару. А тому набагато простіше, маючи заробіток, відкладати гроші в приватні пенсійні фонди.
У Великобританії два роки тому пройшла пенсійна реформа, і тепер там призначають «нову державну пенсію» (New State Pension), отримати яку можна після 10 років роботи у віці 65 років. А до 2020 року – 66 років як для чоловіків, так і для жінок.
Причому, якщо жителі ЄС можуть розраховувати на зарахування стажу в інших країнах як мінімум до виходу Великобританії з Євросоюзу, то громадяни інших країн, включно з Україною, такої можливості не мають. Тому більший інтерес для українців представляють країни, з якими у нас укладені відповідні договори про соціальне забезпечення, але де пенсійні виплати нижче.
Пенсія – все враховано
За даними нашого Пенсійного фонду, приблизно 4 тисячі українських пенсіонерів отримують виплати в країнах, з якими були укладені такі угоди, а ще 3 тис. осіб фінансуються в Україні за рахунок бюджетів інших країн.
Претендувати на зарахування українського стажу можна в Болгарії, Естонії, Латвії, Литві, Іспанії, Чехії, Словаччині, Португалії та Польщі.
Наприклад, середній розмір пенсії у поляків становить близько 390 євро. Зате практично для всіх польських пенсіонерів після 75 років діє програма безкоштовної медицини, а також пільги на медикаменти.
Як пояснив адвокат, керуючий партнер ТОВ ЮФ «ІНПРАКСІ» Владислав Волинець, багато- або двосторонній договір про співпрацю в області соцзабезпечення між Україною та іншими державами має пріоритет над нормами національного законодавства.
Якщо ж такого договору немає, то пенсія призначається за законодавством тієї держави, де людина проживає і куди, зрештою, звертається за отриманням пенсії. Наприклад, між Україною і Польщею підписано таку угоду, яка передбачає взаємозарахування страхового стажу, тобто страховий стаж, набутий в одній державі, враховується при вирішенні питання про пенсії в іншій. Кожна держава призначає і виплачує пенсію за страховий стаж, отриманий на підставі свого законодавства.
Відповідно до міжнародних договорів, право на призначення пенсії надається при наявності не менше року страхового стажу.
«Якщо ми говоримо про отримання двох пенсій одного виду в різних країнах, то це заборонено. Такі випадки іноді бувають, але вони за межами правового поля, що тягне за собою повернення зайво нарахованих коштів», – запевнив Волинець.
Мало того, за словами юриста, наше законодавство забороняє виплати людині, яка виїхала жити за кордон, якщо це не передбачено міжнародним договором.
https://ubr.ua/