Як правильно обрати стратегію офісної війни

Приводів для конфліктів в офісному житті достатньо. Важливо визначитися, які речі гідні війни, і навчитися приймати мудрі рішення полководця.
Білл Хендрікс і Чарльз Логстон довго намагалися не звертати уваги на зростаючу напругу щодо питання, коли запускати новий продукт, – програму для заповнення податкових декларацій.
Логстон, головний технічний директор і співзасновник Common Form, хотів, щоб програма з'явилася на ринку на початку податкового періоду. Хендрікс, гендиректор і також співзасновник компанії, прагнув дочекатися схвалення податкової служби на здачу декларацій через Інтернет за допомогою їх програми. Обидва докладали всіх зусиль у спільний проект і відчували, що зараз замість плідної роботи розгойдують човен.
Через кілька тижнів конфлікт перейшов у відкриту фазу. Обидва намагалися тримати під контролем свої почуття, але розмова була складнішою, ніж очікувалося. Вони прийшли до компромісу і успішно запустили продукт на пару тижнів пізніше, ніж планувалося в найоптимістичнішому варіанті. Обидва шкодують, що не наважилися на відверту розмову раніше. Хендрікс резюмує: "Чим довше чекаєш, тим важче потім розплутувати клубок протиріч".
Їх приклад дуже поширений. Четверо з п'яти співробітників компаній конфліктують із колегами через непорозуміння, ієрархію, ресурси або просто відмінності у типах особистості. Половина з них визнає, що в результаті страждає робота, свідчить опитування 150 службовців за замовленням AtTask, розробника додатків для управління проектами.
Сказати чи змовчати
Ризики конфлікту очевидні – ображені почуття, зіпсована кар'єра. Але й промовчати часто ризиковано. Особливо якщо ваше роздратування поділяють інші. Перед тим як вступати в протиборство, розберіться у власних мотивах, радить тренер Лінн Ейзагірре. Чи справді проблема така важлива для компанії, колег, чи дійсно вона заважає вам виконувати свої службові обов'язки?
Багато хто прагне уникати конфронтації, розповідає хедхантер і психолог Шеллі Речіньєло. Але фрустрація так чи інакше проявить себе в пасивно-агресивній поведінці: "Люди, приходячи додому, впадають в депресію або відчувають тривожність, йдуть з роботи, займаються самобичуванням – словом, роблять все, крім вирішення проблеми, чим і треба зайнятися".
Варто розумно зважити свої здатності контролювати емоції в період конфронтації і парирувати випади суперника. Якщо не впевнені, що впораєтеся з емоціями, візьміть паузу і побудьте в обстановці, яка вам здається безпечною, – сходіть на прийом до психотерапевта, поспілкуйтеся з друзями і близькими, радить Ейзагірре.
Знайти аргумент
Втягуючись у бійку, тим не менш важливо пропонувати вихід із ситуації або бути готовим разом шукати його. Мішель Берке згадує, як набридло їй пару років тому на колишньому місці роботи у ресторані вислуховувати скарги офіціантів на двох колег, які сервірували великі застілля. Вони вміли швидко зорієнтуватися й отримували право обслуговувати найбільші столи. Вони ж отримували найбільше чайових. Несправедливість такої системи і плітки привели до того, що Берке відчувала роздратування і на роботі, і після роботи, згадує вона. Жінка вирішила зробити все, щоб виправити ситуацію.
До того часу вона працювала в ресторані вже рік. У неї склалися непогані стосунки з людиною, яка могла вирішити проблему, – її менеджером. Берке обговорила з ним конфлікт, пояснивши, що методика розподілу столів нечесна і не подобається більшості персоналу. Тут же Берке запропонувала рішення – призначення за великі столи офіціантів по черзі. До того ж клієнти отримають більш якісний сервіс, якщо під час вечірки в офіціанта буде тільки один великий стіл. Менеджер погодився з її доводами.
Взяти відповідальність
Під час протистояння потрібно брати на себе відповідальність за свою роль у роздуванні конфлікту, каже Патрік Хеір, президент консалтингової фірми Business Value Group. Кілька років тому він керував напрямком із розвитку лідерських якостей в іншій компанії. У нього почалася боротьба за сферу впливу з одним із топ-менеджерів. Обидва робили все, щоб підірвати позиції противника у сферах, де їх повноваження пересікалися.
У якийсь момент Хеір усвідомив, що його поведінка явно суперечить лідерським якостям, яким він вчить: "Я змусив себе вилізти з крісла і спуститися на поверх нижче (де був офіс суперника). Це була найдовша подорож у моєму житті".
Хеір покликав свого колегу, Поля Хемпфрі, на пару слів і заявив: "Ми ведемо гру один проти одного, хоча всім розповідаємо про важливість роботи в команді". Хемпфрі згадує, що був радий розрядити обстановку і відчув полегшення, коли Хеір виклав карти на стіл. Вони проговорили взаємні претензії та вирішили обговорювати спірні ситуації віч-на-віч.
Не дуже розумно конфліктувати з людьми, які значно впливовіші від вас. Або починати боротьбу за те, що ви не в силах контролювати, каже експерт. Він згадує випадок, коли невдоволення занадто жорстким бюджетом було абсолютно марним: збільшити його не було жодної можливості. Потрібно подумати і про те, чи підтримає відкрито вас керівництво.
Дейл Жане була в гніві, коли її колеги – менеджери з продажу – забрали клієнтів, перш ніж вона встигла закрити операцію. Але, щоб довести це, їй довелося б надати незаперечні свідчення, та й менеджер не надто був налаштований її захищати. Тому Жане вирішила, що гра не варта свічок.
Вона знайшла інший вихід почуттям – почала вести блог про моду, працювати стилістом і просувати товари на зразок витончених наволочок. При цьому не кинула роботу, але кожну вільну годину присвячувала розкручуванню власного бізнесу. Кілька років тому вона пішла з роботи і тепер займається тільки своїм онлайн-магазином Savvy Sleepers.