Прокрастинація: чому ти відкладаєш справи на потім

На роботі завал на всіх фронтах, шеф обурюється, а ти всоте переглядаєш фотографії з недавньої відпустки, розмірковуючи, які з них включити в сімейний фотоальбом. Не переживай, раптом ти не банальний ледар, а жертва модної зарази під назвою «прокрастинація» – явища, якому сучасні психологи дали визначення «бич XXI століття»?
«Прокрастинація» – цим диким словом визначають схильність людини відкладати на потім важливі або неприємні справи, марнуючи час на дріб'язкову суєту. Відмінність прокрастинації від звичайної ліні у тому, що ледар насолоджується життям, а прокрастинатор – мучиться.

Хто винен
Прокрастинація може бути наслідком багатьох причин. Ось кілька найпоширеніших:

Неправильні батьки
Жорсткий і деспотичний батько ще в дитинстві придушив у тобі здатність керувати своїми діями і приймати рішення. Він постійно повторював, що у такого безрукого дуболома, як ти, ніколи нічого не вийде. Або ж тато з мамою душі не чули у своєму дитятку і, щоб воно не напружувало зайвий раз ручки і мозок, прагнули робити все за тебе.

Своєрідні методи роботи
Ти впевнений, що доб'єшся найкращого результату, тільки виконавши роботу в останній момент, дочекавшись сплеску адреналіну в екстремальних умовах, коли потрібно зробити за кілька годин те, на що зазвичай йде тиждень. І навіть велика кількість провалів тебе не може переконати в іншому. Або ж ти довго чекаєш натхнення, і хто винен, що муза відвідує тебе, коли всі терміни майже збігли?

Перфекціонізм
Ця риса також родом з дитинства: батьки зобов'язали тебе бути впевненим, що середній результат – це для лузерів. У тебе все повинно виходити тільки чудово, а без цього ти нікому не будеш потрібен.

Неясна мета роботи
Твій бос не позначив тобі маяків, на які потрібно орієнтуватися в роботі, а ти занадто нерішучий, щоб визначити їх самостійно. Або просто у тебе немає такої можливості.

Страх неприємних звісток
Можливо, ти – жертва генералізованого тривожного розладу – явища, яке психологи відкрили відносно недавно. Іноді людський мозок просто не справляється з потоком повідомлень про проблеми, які він сам не в змозі виправити («Вибух в Іраку!», «Криза в Греції!», «У Владивостоку пропала дитина!», «Курс валюти знову впав, ми всі помремо!"), в черепній коробці розкручується панічний маховик. Ти починаєш тривожитися з приводу і без, впадаєш у ступор і не можеш нічого робити. Вимкни радіо.

11 заповідей борця з прокрастинацією
Звісно, із самим собою впораєшся тільки ти сам. І які шляхи ти для цього знайдеш – тобі видніше. Психологи дають лише кілька загальних порад:
Найголовніше – визнати, що прокрастинація міцно влаштувалася в твоєму житті. Припиняй списувати свої невдачі на обставини, які заважають тобі виконати ту чи іншу справу. Як тільки ти визначиш ворога для самого себе, боротися з ним буде набагато простіше.
Забудь ідею жити за суворим розпорядком дня. Прокрастинація – психологічна проблема, а такі тиском не вирішуються. Однак список справ, які ти повинен виконати протягом дня, як мінімум, допоможе тобі розставити пріоритети і не загубитися в часі. Тільки будь реалістом, внеси в цей список лише те, що реально зможеш встигнути зробити якісно і в строк.
Отримавши від шефа велике завдання, не поспішай хапатися за голову і кричати, що його неможливо виконати. Поділи його на кілька частин. Виконай спочатку найпростіше, а потім берись за складне. У цьому випадку тебе буде підбадьорювати вже готова частина роботи. Поїзд важко тільки зіштовхнути з місця, а далі він покотиться з наростаючою швидкістю.
Забудь слово «треба». Переконуй себе: «Я хочу зробити ...». Таке формулювання більше надихає на діяльність, оскільки справа перестає бути нав'язаною ззовні, а фактично є твоїм вибором.
Стеж за собою. Думай, аналізуй свої дії. Чому ти вже півтори години колупаєшся в Інтернеті, замість того, щоб подзвонити важливій людині? Ти її боїшся? Чому? Який найгірший варіант розвитку подій? Може, навіть цей варіант – не катастрофа?
Зав'язуй з перфекціонізмом. Страх помилитися у виконанні дорученої тобі справи призведе до того, що ти її взагалі не зробиш. Будь-які значні життєві звершення складаються з дрібних кроків і безлічі помилок, а ти – нормальна людина, яка має на них право.
Зробивши помилку, не впадай у депресію. Визнай (і зізнайся іншим), що промахнувся, трохи погорюй, придумай, як надалі не допускати такого, – і вперед, до перемог.
Не йди на поводу у колективу. Якщо твої колеги – страшенні лоботряси, це абсолютно не означає, що ти повинен, щоб не уславитися білою вороною, замість роботи півдня слухати байки з армійського минулого одного з колег і споруджувати разом з усіма опудало з надувної жінки. Іноді можна поваляти дурня, але ж у тебе є й значно цікавіші заняття.
Хвали себе за будь-яку зроблену справу. Пишайся собою.
Якщо буквально розбив параліч і немає жодних душевних сил робити справи – гаразд, відволічись. Але зроби що-небудь реально цікаве і корисне. Почитай книгу, замов квитки в Таїланд, куди давно вже збирався, або просто повіджимайся – сил додасться.
Дрібну неприємну справу простіше зробити з розгону, не роздумуючи. Це тобі будь-який чорноморський парубок скаже: якщо загальмуєш на краю обриву і задумаєшся, не стрибнеш у воду ніколи.

hrliga.com

За матеріалами hitjob.com.ua