Як не нажити ворогів в колективі

Міжособистісні відносини можуть будуватися виключно на основі заздрості і брехні ... Саме такої думки дотримується більшість жінок, причому ця думка стосується не тільки жіночого колективу, а й колективу, в якому переважають чоловіки. Чи можна зробити так, щоб міжособистісні відносини будувалися на розумінні, повазі, довірі, відкритості? Якщо виходити з того, що людина просто не може не брехати чи, скажімо, дещо прибріхувати, то такі відносини просто неможливі. Крім того, в сучасному світі будь-яка допомога сприймається з підозрою.

Адаптація в колективі пов'язана з вирішенням іншого питання, а саме, як не нажити собі ворогів. Можна бути дуже добрим, чуйним, виконувати всю роботу з ретельністю, правильно, намагаючись не припускатися помилок і все одно нажити собі масу недоброзичливців. Щоб регулювати міжособистісні стосунки, потрібно бути хорошим психологом. Прийшовши на нове місце роботи, варто уважно вивчити кожного співробітника, знайти його слабкі та сильні сторони, які можна буде надалі використовувати на свою користь. Навіть у сильної особистості є слабкість, наприклад, марнославство або страх здатися некомпетентним в будь-якому питанні.

Є думка, що на роботі завжди потрібно вести себе насторожено, тим самим даючи зрозуміти, що нового співробітника не так вже легко застати зненацька, пожартувавши над ним або задавши якесь несподіване запитання. Насправді міжособистісні відносини не можуть будуватися на настороженості та підозрілості. Спочатку така поведінка буде забавляти колег, але потім, співробітники вважатимуть, що це ознака конфліктності та закритості, а з такою людиною працювати не те щоб важко, але неможливо. І якщо не виправити своє ставлення до колег, то можна втратити роботу. Потрібно бути доброзичливим, але не надміру.

Ніколи не потрібно брати приклад з колег і слухати поради так званих подруг, особливо, якщо помічено, що подруга часто шепочеться зі своїми давніми знайомими по роботі. Міжособистісні відносини не повинні ґрунтуватися на прикладах і наслідуванні. Якщо колега по роботі поводиться дещо зухвало та розмовляє з начальством не те, щоб жваво і впевнено, але з деякими зарозумілістю і зверхністю, це не означає, що таку поведінку потрібно брати в приклад і це зійде з рук кожному. Поведінка колеги, швидше за все, не заохочується, але прощається з якихось своїх причин. Наприклад, жінка давно працює в організації або знає керівника особисто.

Якщо є бажання привернути до себе увагу і тим самим нажити собі ворогів, то найбільш прямий шлях до цього - зухвало одягатися, затьмарюючи своїми нарядами, які змінюються щодня, навіть начальницю. Тут справа навіть не в дрес-коді, який вимагає дотримуватися певного стилю в робочій обстановці, але в особистій заздрості, що літня жінка вже не може дозволити собі так яскраво одягатися, навіть маючи великі матеріальні можливості. Не варто сприймати зауваження, як загрозу, в багнети. Навпаки, це комплімент, але краще, щоб надалі такі ситуації не повторювалося.

У кожній організації є своя корпоративна культура, яку потрібно пізнавати і не зовні, а зсередини, вливаючись в неї. В іншому випадку, новачок просто випадає з робочого соціуму. Добре, якщо на взаємини в колективі колеги та начальство дивляться, як не на найважливіший аспект роботи. Але якщо це не так, то зневага запрошенням пообідати разом може спричинити звільнення. Ніколи не потрібно відмовлятися від спільних походів кудись. Але що робити в такій ситуації, коли, наприклад, колега запропонувала випити спиртне під час обідньої перерви на робочому місці? В такому разі не слід дорікати колезі, просто потрібно ввічливо відмовити.

Джерело: http://ladystation.net/

За матеріалами hitjob.com.ua