Професія, яка приносить щастя

«Професія» з латинської перекладається як «оголошую свою справу», характеризує певну категорію людей, які займаються певним видом трудової діяльності.

На часі суспільству потрібні спеціалісти різних професій. Праця людини ніколи не може бути особистою справою, вона завжди має велике суспільне значення. Тому, обираючи майбутню професію, кожному необхідно узгоджувати свій вибір з потребами суспільства. Це одна з важливих умов вибору майбутньої професії.

Вибір навчального закладу, і, як наслідок, професії значною мірою впливає на все наступне життя людини. У житті людина повертається до питання вибору професії не раз. Вперше це питання постає перед нею після закінчення неповної середньої школи у 15-річному віці. Для тих, хто продовжує шкільне навчання, це питання постає вже після одержання атестату про загальну середню освіту. Кожен випускник вирішує для себе найважливіше питання: йти працювати, вступати до професійно-технічного навчального закладу чи до вищого навчального закладу. Вирішуючи ці питання, необхідно звертати увагу на подальшу перспективу працевлаштування. Тут не можна покладатись на випадковість та квапитися. У цьому разі необхідно якнайсерйозніше поставитися до цієї проблеми не тільки самій молодій людині, але і її батькам.

Найчастіше професію своїй дитині обирають саме батьки. Саме вони, сповнені любові до дитини, найчастіше руйнують усе її подальше життя, ігноруючи інтереси та захоплення самої дитини.

Мені пригадується випадок, коли батьки одного випускника загальноосвітньої школи, позбавили його найулюбленішого діла, мрії всього його життя – стати лікарем. З раннього дитинства хлопчик цікавився біологією, медициною, хімією та іншими науками, які мали відношення до головної мети хлопця - стати лікарем, і не просто лікарем, а хірургом – кардіологом. І коли на сімейної раді вирішувалося питання про його подальше навчання, батьки хлопця забажали, щоб він став юристом, як його батько.

І мотивували вони свій вибір перспективністю цієї професії, а також тим, що сам батько хлопця був юристом–практиком, адвокатом, особою, яка захищала законні інтереси громадян у кримінальному та цивільному процесі. Родина зробила все, щоб їх син по життю займався правом: його мати, без погодження зі своїм сином, подала його документи до юридичного факультету Чернігівського національного університету.

В цій ситуації хлопець уже нічого не міг вдіяти і змушений був цілих 5 років свого життя опановувати фах, якого забажали батьки. Після закінчення вищого навчального закладу він працевлаштувався до престижної юридичної компанії. Проте, пропрацювати йому довелося не довго. І все із-за того, що робота не приносила йому задоволення.

З часом він, всупереч батькам, наважився вступити до медичного інституту і таки став хірургом – кардіологом. Ті п`ять років, які він витратив, навчаючись на юридичному факультеті, залишаться на совісті його батьків.

Проте, інколи трапляються і щасливі випадки. У житті часто буває так, що не сім’я, не школа, а хтось зовсім інший - родич або знайомий – може правильно виявити певний талант учня та власним прикладом професійного успіху направити його на правильний професійний шлях. Старшокласник, наприклад, може зацікавитися тим, чим захоплюється його товариш, і, наслідуючи його, може обрати свій майбутній професійний шлях.

Проте щасливий вибір професії не є правилом, а скоріше є свідченням підвищеної чутливості «чужих» людей до тих професійних схильностей дитини, яких «не помітило» її найближче оточення.

У житті кожної молодої людини настає час, коли потрібно вирішити: чим займатися далі, яку освіту здобувати, де продовжувати здобувати освіту або де працювати? На часі важливо обрати перспективну професію або спеціальність, одну з тисяч існуючих, яка підходить саме Вам. Хтось вже визначився і чітко усвідомлює, яку спеціальність опановуватиме у виші, технікумі, професійно-технічному училищі, а дехто - на роздоріжжі.

Тож застерігаємо: не варто робити необдуманих, поспішних кроків. Спробуйте пізнати себе, зважити на власні здібності, можливості та уподобання, порадьтеся з батьками, вчителями, шкільним психологом. Якщо виникнуть сумніви, проблеми, труднощі - звертайтеся до профконсультантів центрів зайнятості за місцем проживання. А вже обравши для себе майбутню професію, проявляйте стійкість в реалізації власного професійного наміру та досконало оволодівайте своєю майбутньою професією.