Українська грамота: чому іноземці їдуть вчитися в Україну

 Українських ВНЗ не знайти в міжнародних рейтингах: вони не входять навіть в тисячу кращих світових навчальних за­кладів. У рейтингу «Webometrics» (вважається одним з най­авторитетніших у світі) найвищу позицію – 1443-е місце з 13 тис. – займає Львівський національний університет імені Івана Франка. Київський національний університет імені Та­раса Шевченка – на 1576-ій позиції, Києво-Могилянська академія – на 1608-ій.

Але навіть в такій ситуації Україні вдається залучати іно­земних студентів зі всього світу. За даними Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України, зараз у вітчизняних ВНЗ більше 40 тис. іноземних студентів з 130 країн. 

Велика частина студентів – вихідці з Китаю, Росії, Індії, Йор­данії, Сирії, Ірану, Малайзії, Туркменістану, Таджикистану і Ту­реччини. Приваблюють їх тут відносна дешевизна і доступ­ність освіти. Як-не-як Україна – європейська країна, а для азі­атів європейський диплом має велике значення. При цьому здобути освіту тут набагато дешевше, ніж в університетах За­хідної Європи. За рік навчання в столичних ВНЗ (українською або російською мовами) іноземцям треба заплатити в серед­ньому $3-4 тис. У Національному медуніверситеті ім. А. А. Бо­гомольця – $2,5-3 тис., в Національному авіаційному універ­ситеті – $3,5-6 тис. Регіональні ВНЗ дешевші – від $1,5-2 тис. Викладання англійською мовою, як правило, дорожче на $2-2,5 тис. Для порівняння: вартість подібного навчання в Європі стартує з $10 тис. в рік. Крім того, в деяких державах Африки здобути вищу освіту досі вважається розкішшю.

Найбільшою популярністю у іноземців користуються ін­женерні спеціальності і медицина. У п’ятірці найпопуляр­ніших серед студентів-іноземців ВНЗ – три медуніверситети (Луганський, Донецький і Вінницький). В Україні їх прива­блює багатопрофільність вітчизняної освіти: перші три роки студенти вивчають загальну медицину і тільки потім спеці­алізуються.

Популярні і творчі спеціальності: сучасне театральне, му­зичне і сценічне мистецтво. Співаки, танцюристи, артисти, му­зиканти – на Сході такі фахівці затребувані, тоді як профільних ВНЗ немає, та й педагогів не вистачає. Крім того, в Україні досі збереглися навчальні заклади, аналогів у світі яких – одиниці. Наприклад, Національний гірський університет – один з неба­гатьох, де можна зустріти студентів з країн Західної Європи. Тільки тут можна освоїти професію геммолога – фахівця, який займається оцінкою коштовних каменів. Не так багато ВНЗ готує геологів, геодезистів і картографів.

До недавнього часу за кількістю мобільних студентів Київ лідирував серед українських міст. Нині студенти-іноземці упо­добали Харків. Активно зростає їх число в Одесі і Луганську. “За сумою загальних витрат на навчання Київ наздоганяє ба­гато європейських міст, тому ті, у кого є можливість, вважають за краще вчитися в Чехії або Польщі, а ті, хто обмежений в засобах, переїжджають в регіони України”, – ділиться спосте­реженнями співробітник міжнародного відділу одного з націо­нальних ВНЗ. За останні роки, наприклад, в Україні скороти­лася кількість китайців, їм на зміну приходять іранці, таджики, туркмени і турки. До речі, після того, як в Москві загострилися конфлікти на етнічному і расовому грунті, вихідці з Кавказу віддають перевагу гостиннішій Україні.

Світовий об’єм експорту освітніх послуг – $1,5 трлн. Сусідня Росія, наприклад, в 2007-2008 роках на навчанні чужих підданих заробила більше $1 млрд. Теоретично український уряд зацікавлений в зростанні кількості за­рубіжних студентів. Минулого року Міносвіти дозволило іноземцям самостійно визначати мову навчання (раніше вони навчалися винятково державною мовою). А в січні 2011-го міністр Дмитро Табачник пообіцяв, що студенти з-за кордону, які вчилися в середніх школах з українською мовою викладання, зможуть безкоштовно здобути освіту у ВНЗ України.

www.kontrakty.ua

Підготувала Ярина ЯНТАР

За матеріалами hitjob.com.ua