Успішна кар'єра для колишнього військового

Радянська школа підготовки військових кадрів - прототип сучасної школи менеджменту. Самі випускники порівнюють її методи з підходами провідних західних університетів. Який шлях пройшли колишні військові в бізнесі, щоб зробити успішну кар'єру?

«Те, чому нас вчили у військовому училищі, не сильно відрізняється від того, чому сьогодні навчають на програмах MBA», — згадує Олександр Почкун, випускник Київського військового зенітно-ракетного інженерного училища, а нині керуючий партнер компанії Baker Tilly Ukraine, що обслуговує понад 100 промислових груп. Структуру компанії він порівнює з армійською моделлю, а настільки необхідні в бізнесі якості — стресостійкість, дисципліну, уміння приймати рішення й управляти людьми — вважає прямим наслідком «армійської п'ятирічки», проведеної у військовому училищі.

Такі як Олександр Почкун – сьогодні топ-менеджери, а в минулому «люди в погонах» - як виявилося, часте явище в українському бізнесі. Вони складають особливу категорію керівників, що опановувала навичками керування в єдиній у часи СРСР школі менеджменту - силових структурах, що, за їхніми словами, анітрохи не поступалася нинішнім провідним західним університетам.

«Що таке стратегія та тактика, я зрозумів уже у військовому училищі», - говорить Микола Грінченко, випускник Полтавського вищого військового командного училища, який сьогодні є директором групи «Агротрейд», чистий консолідований оборот якої в 2009 році перевищив $ 150 млн. Він, як і всі менеджери - колишні військові, зазначає, що дисципліни, що доводилося вивчати у військових школах, сьогодні на 100% застосовуються в бізнесі. Олександр Почкун також згадує заняття з воєнної тактики: «Перед нами ставили завдання визначити порядок дій, людський ресурс, проміжні цілі, яких необхідно досягти, і кінцеву мету. Це нічим не відрізняється від того, як ми ведемо бізнес, працюємо над проектом. Логіка прийняття рішень та сама». Він упевнений, що армійський досвід, отриманий в екстремальних умовах, найбільш ємний, адже він накопичений за всю історію людства, а люди воювали завжди. Бізнес має схожу філософію.

Олег Зарицький, директор з персоналу будівельної компанії ТММ (активи в 2009 році - 3,8 млрд. грн., 320 тис. кв. м. житлові нерухомості на стадії будівництва), за час служби до досвіду, отриманого у вітчизняному середовищі, зміг додати й міжнародний досвід. Закінчивши Київське вище військово-інженерне училище, він кілька років прослужив у ВВС України на інженерних і керівних посадах, захистив дисертацію в ад'юнктурі, після чого був призначений у центр підготовки офіцерів для багатонаціональних штабів при Національній академії оборони України, де керував напрямком «Моделювання бойових дій». «Я вчився в Голландії з хлопцями-офіцерами з усього світу. Крім військових дисциплін, ми вивчали все, починаючи від мов, психології та релігії Сходу й закінчуючи кризовим менеджментом і менеджментом персоналу. Нам викладали практики. Це міг бути, наприклад, командуючий ВВС Голландії в Афганістані, який ще два дні тому керував воєнною операцією з моніторингу наркотрафіку. А лекції з кризового менеджменту та управління підприємством нам читала жінка, яка протягом тривалого часу працювала консультантом з розвитку кількох великих компаній, зокрема компанії Toyota. Ми працювали з кейсами компаній, і знали, що таке бізнес», - розповідає Олег Зарицький, який починав свою кар'єру з бізнес-консультацій (тематика побудови систем комунікацій і керування ресурсами підприємств, документообігу, автоматизації систем керування).

Микола Грінченко настільки цінне в бізнесі вміння розбиратися в людях теж приписує своїм рокам служби в армії. Дев'ять років армійської служби навчили його чітко та в термін виконувати поставлені завдання, бути коректним до навколишніх і постійно контролювати своїх підлеглих. «Цінною якістю, придбаною в армії, вважаю здатність до самоосвіти», - згадує він.

На питання, у яких ситуаціях дає про себе знати військове минуле, голова наглядової ради СК «Перша Українська Страхова» Юджин Грінберг, компанія якого реалізує унікальну методику продажів страхових продуктів, відповідає: «Для мене це не минуле. Жити як в армії - це правило, яким я неухильно користуюсь в сьогоденні». Це правило вироблялося роками, поки Юджин служив в ізраїльській армії. За його словами, армія виховує в людині характер, робить його більше твердим, а в спілкуванні з людьми виробляє звичку дотримуватися слова. «Я звик у всіх ситуаціях тримати контроль. У першу чергу контроль над собою, а також над ситуацією в цілому», - говорить він.

Колишніх військових відрізняє надзвичайна дисциплінованість, підвищена стресостійкість і працездатність. «У мене працездатність набагато вище, ніж в інших. Це військова звичка. Коли я служив, доводилося виконувати дуже багато завдань, маючи на це дуже мало часу», - згадує свої армійські роки Ігор Кирилюк, партнер адвокатської фірми «ПАРИТЕТ» (консультувала та представляла інтереси таких великих компаній, як L'Oreal, Milkiland, Bayer, ITERA International Energy), випускник юридичного факультету одного з найкращих військових вишів СРСР - Московського військового інституту Міністерства оборони. На думку Миколи Грінченка, ефективність колишніх військових пояснюється набором якостей, отриманих за роки служби - пунктуальністю, відповідальністю за виконувані завдання, чіткістю та системністю дій.