Якщо раніше проблема вибору професії була чи не єдиною для майбутніх студентів (якщо, звичайно, виключити фінансові питання), то сьогодні значно важли

Куди піти навчатись? Нині цим питанням переймається багатотисячна армія абітурієнтів, що окупувала приймальні комісії українських «вишів». І якщо раніше проблема вибору професії була чи не єдиною для майбутніх студентів (якщо, звичайно, виключити фінансові питання), то сьогодні значно важливіше не просто зробити правильний вибір, а й переконатися, що вподобаний ВНЗ надасть якісну освіту, а студент «від дзвінка до дзвінка» пройде курс навчання й турбуватиметься винятково про записи у заліковій книжці. Втім такі гарантії зможуть надати далеко не всі заклади вищої освіти, що гордо йменуються «інститутами» й «університетами». Так само немає гарантій і щодо об’єктивності чиновників, які приймають рішення про застосування санкцій.
Ринок освіти: диплом за гроші

Не секрет, що в роки незалежності в Україні з’явилося чимало, м’яко кажучи, сумнівних освітніх закладів, які відверто прагнуть заробити на «спраглій до знань» молоді, нехтуючи при цьому своїм прямим призначенням щодо надання якісної освіти та підготовки професійних спеціалістів. «Ринкові відносини» в царині освіти сприяли стрімкому падінню її рівня та якості — часто випускники ВНЗ не мають навіть базових, необхідних у подальшій професійній діяльності знань. Громадськість давно чекала на державне втручання у ситуацію, що склалася. Утім заходи, до яких вдалися в Міносвіти, припали до вподоби далеко не всім.

Упродовж лише двох останніх років в Україні рішенням ДАК «за грубі порушення ліцензійних умов» ліквідовано понад сто ВНЗ і їхніх структурних підрозділів (філій). Перевірки тривають і далі. Минулого тижня ДАК розглянула чергових «претендентів» на позбавлення права надавати освітні послуги — п’ять ВНЗ втратили свої філії та окремі факультети. Значно довший перелік закладів вищої освіти, котрі отримали останнє «китайське попередження», — відразу тридцяти сімом освітнім закладам рекомендовано в тримісячний термін (до початку навчального року) усунути виявлені порушення.

За таких умов важливо інформувати суспільство про результати перевірок. Достовірні і вичерпні дані про будь–який акредитований в Україні ВНЗ можна знайти на офіційному інформаційно–консультаційному порталі «Конкурс» Міністерства освіти України за адресою vstup.info у мережі інтернет. Можна також скористатися інтернет–ресурсом «Тестпортал» (testportal.gov.ua). «Тут є вся необхідна для абітурієнта інформація: місцезнаходження ВНЗ, телефони приймальних комісій, вартість навчання, спеціальності, що користуються попитом. Згодом у Міносвіти буде відкрито телефонну «гарячу лінію» та приймальню для консультацій із приводу «Вступної кампанії 2009», — повідомив «УМ» начальник відділу моніторингу Департаменту вищої освіти МОН Микола Фоменко.
Від МОН чекають допомоги, а отримують покарання

Робота Міносвіти щодо покращення рівня навчання у вищій школі шляхом позбавлення ліцензій природно викликала спротив і нерозуміння серед частини освітян. На думку більшості з них, держава мало переймається проблемами реформування освіти, натомість перекладає весь тягар на плечі керівників ВНЗ. Іван Тимошенко, ректор Європейського університету, філія якого донедавна функціонувала в Міжгірському районі Закарпаття і стала одним із трьох закладів вищої освіти, ліквідованих у регіоні останнім рішенням ДАК, звинувачує чиновників МОН, зокрема керівництво Департаменту вищої освіти та Держінспекції навчальних закладів, в упередженому ставленні до приватних ВНЗ. «Нашу філію в Міжгір’ї жодного разу не відвідували з інспекцією представники профільного міністерства чи інші комісії, але ми постійно відчували неабиякий тиск. Вони діють, як сталінська «трійка», — відчувається дика, безпідставна ненависть, яка ґрунтується лише на тому уявленні, що приватні ВНЗ з нічого отримують мільйонні прибутки, а ми маємо лише збитки», — обурюється Іван Тимошенко.

За словами пана Тимошенка, витримати такий тиск неможливо. Тому ще до засідання ДАК, що відбулося минулого тижня, на адресу міністра освіти Івана Вакарчука від імені ректора Європейського університету було направлено лист із проханням про самоліквідацію. Але, так і не відповівши на звернення, вже через кілька днів ДАК анулювала ліцензію Закарпатської філії з мотивацією «за грубі порушення ліцензійних умов». Відтак освітяни підозрюють зацікавленість окремих посадових осіб у збереженні нинішньої ситуації. Відсутність чіткої і виваженої політики держави у сфері вищої освіти провокує чиновників на застосування своїх повноважень у власних інтересах. Приміром, «зачистка» ВНЗ на Закарпатті — скасування ліцензії для філій Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка та Європейського університету, а також для Закарпатського інституту імені Августина Волошина, — на думку співрозмовника «УМ», керівника одного з місцевих навчальних закладів, який побажав залишитися неназваним, свідчить про намагання утвердити в регіоні монопольне становище Закарпатського державного університету.

У тому, що без сприяння високопосадовців Міносвіти це було б неможливо, освітянин навіть не сумнівається. Подання на ліквідацію низки ВНЗ, серед яких три зареєстровано на Закарпатті, на останньому засіданні ДАК вносив Олександр Бурлаков, голова Держінспекції навчальних закладів, який лише кілька місяців тому фактично на кошти Закарпатського державного університету відвідав, за деякою інформацією, разом із родиною наукову конференцію освітян у Словаччині. Пана Бурлакова критикують за консерватизм у питанні приватної вищої освіти. Чиновник «пережив» на своїй посаді вже не одного міністра освіти й у 60—річному (пенсійному) віці не збирається йти на відпочинок. І такі приклади, коли «кому жити, а кому — померти» вирішують колишні вихідці партійних шкіл, не поодинокі. Відтак освітяни й не сподіваються на покращення ситуації, аж допоки ключових керівників Міносвіти, які керуються застарілими стандартами чи власними інтересами, не буде зміщено з посад, а на їхнє місце прийдуть посадовці з прогресивними поглядами.