Це не моя вина!

"Це не моя вина!" Скільки разів ми чули ці слова від генеральних директорів, чиї компанії переживали крах або потрапляли в скандал? Та чи завжди генеральний директор повинен бути відповідальний за проблеми компанії, чи іноді з нього роблять цапа відбувайла?

За даними нового дослідження, проведеного професором University of Iowa, коли компанія переживає крах — це найчастіше буває результатом неправильних рішень, прийнятих генеральним директором. І набагато рідше — наслідком зовнішніх факторів, на які компанія ніяк не могла впливати.

"Ми виявили, що менеджери компаній, які пережили крах, виявлялися менш досвідченими та не володіли всіма необхідними навичками порівняно зі своїми більш успішними колегами. І, як показує практика, наслідки їхньої некомпетентності виявилися більш, ніж сумними, — наголошує Тайлер Леверті (Tyler Leverty), професор фінансів Tippie College of Business. — Тому ми робимо висновок, що дійсно, менеджери винні у провалах своїх компаній".

У своєму дослідженні "Некомпетентність: Аналіз впливу менеджера на проблеми компанії" (Dupes or Incompetents: An Examination of Management's Impact on Firm Distress) Леверті та його співавтор Мартін Грейс (Martin Grace) з Georgia State University, намагаються дати відповідь на запитання, яким чином слабке лідерство шкодить компанії.

Прийнято вважати, що більшість генеральних директорів мислять однаково і у подібних обставинах діятимуть схоже. Але дослідження Леверті доводить, що деяким генеральним директорам все-таки вдається досягнути покращення результативності компанії, тоді як інші здатні не лише негативно вплинути на результативність, але й зруйнувати саму організацію.

Леверті використовував індикатори, які він вважає базовими показниками управлінської якості: чи використовує менеджер капітал та робочу силу у правильній пропорції; чи намагається він мінімізувати витрати компанії, максимізувати її прибутки, діяти ефективно та організовано.

Звісно, якщо компанія витрачає такі ж бюджети, як і конкуренти, але при цьому показує нижчу результативність — значить, можливо, керівникові компанії не вистачає управлінських навичок.

"Неефективність — це повністю провина менеджера", — безапеляційно заявляє Леверті, — "Він повинен виявити неефективну ланку і усунути її".

Професор наводить більш, ніж достатньо доказів важливості хорошого менеджменту. Наприклад, хороший генеральний директор здатен вивести компаню з регуляційної кризи на 8-16% відсотків швидше, ніж слабкий управлінець. Талановитий генеральний директор здатен досягнути повернення інвестицій на 10% більше, ніж посередній керівник.

За інформацією management-issues.