Що не можна писати на продуктах в Україні: новий закон

Документом визначаються загальні вимоги до інформації про харчові продукти. Зазначено, яка інформація є обов’язковою для надання, а яку можна наносити в добровільному порядку.
Як уточнили в Держпродспоживслужбі, ухвалений закон стосується не тільки маркування на етикетках, але і будь-якої інформації про харчові продукти, наданої через рекламу, Інтернет або в принципі під час повідомлення споживача про продаж, у тому числі в місцях громадського харчування. У разі дистанційної реалізації інформація повинна бути доступною до моменту придбання продукту.
«Відповідно до нового закону, відповідальним за надання інформації є той оператор ринку, під найменуванням якого продається харчовий продукт», – підкреслили в Держпродспоживслужбі.
Документом передбачено, що зміни щодо маркування набудуть чинності через 3 роки. На думку бізнесу, цей термін дозволить не створювати колапсів при подальших змінах в маркуванні – продавці зможуть неспішно спустошити свої склади від товарів зі старим маркуванням. При цьому оператор може на свій розсуд змінити маркування і раніше.
Наприклад, для алкогольних напоїв, де, по суті, один основний інгредієнт, його відтепер відзначати не потрібно.
За вермутом більше не стежать
Операторів ринку харчових продуктів зобов’язали вказувати на етикетках зрозумілу та доступну інформацію про склад продукту, щоб не вводити в оману споживача. Наприклад, необхідно буде відображати «їстівність» плівки на ковбасу або сосиски, кількість води в продукті (наприклад, так званої глазурі в замороженій рибі), а на рубленому м’ясі зробити позначку «приготувати перед вживанням», чи заморожувався продукт тощо.
Визначаються особливості маркування та державного контролю за харчовою продукцією. Розмір обов’язкової інформації на етикетці (висота шрифту повинна бути не менше ніж 1,2 мм для стандартних упаковок (зараз 0,8 мм). Виробників зобов’язали виділяти кольором, шрифтом або стилем написання алергенів. Необхідно вказати й наявність рафінованої олії і рослинних жирів (зокрема, пальмову олію).
Крім того, законодавці встановили, яку обов’язкову інформацію потрібно вказувати для малих за розміром товарів, щоб уникнути «нагромадження» даних на етикетці.
У документі також йдеться про обов’язкову вимогу позначати партії продукції, щоб відстежувати рух товару й мати можливість, приміром, оперативно вилучати неякісну продукцію з обігу.
Скасували незрозумілу й необгрунтовану норму про отримання погодження Міністерства охорони здоров’я про рекомендацію щодо споживання вермутів, яка створювала для легального бізнесу додатковий етап узгодження етикетки.
«Про існування цієї норми не знали навіть самі чиновники охорони здоров’я. Закон зобов’язував наносити рекомендацію від МОЗ про споживання вермуту на етикетці. На моїй пам’яті тільки один виробник домігся, щоб таку графу нанесли на його продукцію. Іншим просто відмовляли, не хотіли цим займатися. Іншими словами, ця норма марна та не працювала», – зазначила менеджер комітету з питань імпорту та торгівлі алкогольними напоями Європейської бізнес асоціації Христина Лініченко.
Розмежовані в документі й поняття «мінімальний термін придатності» і «використати до». У першому випадку маркування стосується продуктів, які в окремих випадках можна вживати і після закінчення терміну придатності, а «використати до» – швидкопсувних продуктів харчування. А для продукції з необмеженим терміном придатності (наприклад, горілки) немає потреби робити такі помітки.
Сумнівні біфідобактерії
Для молочної продукції законодавчо закріплено визначення терміна «натуральний». Мова йде про те, яким критеріям повинен відповідати молочний виріб, щоб виробник міг назвати його натуральним. Це буде захищати споживача від тих виробників, які недобросовісно використовують термін для збільшення продажів і не переймаються здоров’ям своїх покупців.
Заборонено вживати медичні терміни щодо продуктів харчування. Тепер йогуртів, що «сприяють схудненню», і молока, що «зміцнює кістки», на прилавках не буде.
«Я особисто за такі вимоги. Це дозволить не вводити споживача в оману та чесно конкурувати», – зауважив голова наглядової ради АТ «Молочний Альянс» Сергій Вовченко.
Хоча є спірні нюанси. Скажімо, в якомусь продукті є біфідобактерії, про їхній як корисний, так і шкідливий вплив на організм також свідчить низка медичних досліджень. Отже, можуть виникнути питання: як правильно написати на етикетці – в цілому про корисність продукту, або тільки про його склад? Експерти не виключають, що дані, засновані на клінічних дослідженнях, можна буде поміщати на упаковку, але тільки після того, як їх «завізують» і схвалять в МОЗ.
«Ліві» інгредієнти не пройдуть
Є в новому законі й норми, що набувають чинності практично відразу після його підписання президентом. Зокрема, забороняється не тільки виробництво продуктів на незареєстрованих потужностях, а й використання в них інгредієнтів, зроблених на потужностях, що не пройшли держреєстрацію в Держпродспоживслужбі.
Як розповіли у самому відомстві, на теперішній день держреєстрацію у них пройшло вже 233 447 операторів ринку. Але, разом з цим, простежити незареєстровані потужності вкрай складно, оскільки працюють вони, як правило, в тіні. Вийти з перевіркою на таке підприємство інспектор може тільки, якщо на нього поскаржиться сам споживач, і якщо адреса на упаковці виявиться правдивою.
Норма про реєстрацію потужностей діє вже давно. І якщо хтось досі не встиг цього зробити, то з набранням чинності нового закону просто втратить право на виробництво продуктів. Не кажучи вже про колосальні штрафи за роботу на таких потужностях.
«Кожен оператор ринку, який виробляє продукцію, повинен мати реєстраційний номер. Якщо підприємство такого номера не має, це означає, що виробляти й постачати на ринок свою продукцію воно не має права. Для реєстрації потужностей оператору ринку необхідно подати заяву в Держпродспоживслужбу. Причому заява може бути подана як в паперовому, так і в електронному вигляді. Всі відповідальні оператори ринку вже пройшли цей процес», – підкреслила заступник голови правління «Громадського контролю захисту прав споживачів» Ольга Котехова.
Незважаючи на всю потрібність і сучасність нового закону, у експертів викликають сумніви механізми контролю за операторами харчового ринку. З моменту створення в 2014 році Держпродспоживслужби якість продуктів на полицях магазинів, м’яко кажучи, не покращилася, відзначають експерти.
«Перевіряючі рідко реагують на звернення покупців і громадських організацій. Навіть коли збираються дослідні зразки та проводиться їх аналіз в державних лабораторіях. Реакції, як і відповідей – немає. Перш за все, варто було б приділити увагу м’ясній та молочній продукції, та й в принципі всім швидкопсувним товарам. Там найчастіше порушуються норми не тільки щодо правдивості складу продукції та етикетки. Не варто забувати й алкоголь, зокрема, горілку. На жаль, незважаючи на європейські норми, контроль за їх дотриманням в Україні ще дуже далекий від Європи», – підсумував голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.
https://news.finance.ua/