Кохання і робота: черкащани діляться досвідом того, як поєднують стосунки і спільну справу
Ми розуміємо один одного з півслова
Для відомої у Черкасах журналістки Євгенії Підлісевич знайомство з майбутнім чоловіком Юрієм розпочалося із захоплення його творчістю. Понад 10 років вони – колеги, подружжя і найкращі друзі. За цей час навчилися чітко розподіляти обов’язки, не боятися експериментів і навіть читати думки один одного. Остання навичка – допомагає економити час на зйомках.
- Я спочатку закохалася в його роботу. Побачила, з яким натхненням він все робить, і закохалася в його творчість. Кадри через квіточку мене завжди дуже зачаровували (сміється). Ми обоє головні в роботі: я називаю себе комерційним чи творчим директором – творчий підхід, сценарії, цікаві родзинки, адміністрування зйомок, а Юру – технічним директором, він знімає, монтує сюжети, займається технікою. Юра може вказати мені на дуже цікаві речі, які я пропустила. І я часто беру це в сюжет. Або іноді навіть запропонувати експеримент, цікавий підхід до сюжету. Робити все разом круто – ми і колеги, і подружжя, і друзі. Плюс – спрацьована пара – це розуміння один одного з півслова. Ми економимо час, не треба пояснювати все. Юра і так знає, що йому робити, - каже Євгенія.
- Разом працювати не можна або людям зі слабкою психікою, або тим, хто не любить один одного. З Женею говоримо про роботу і вдома, і на зйомках. Без цього ніяк, робота нас звела. Телебачення – це команда, і вона має працювати разом на результат. Часто обговорюємо тему до зйомки і разом вирішуємо, як її подавати. А на роботі – одразу в бій, робимо все швидко й оперативно. Спільних інтересів дуже багато: риболовля, дартс, більярд, відпочинок у наметах, собаки, малювання. Ми такі різні й такі, як виявилося, схожі. Маємо багато спільних друзів, з якими проводимо час. Але бувають і дівочі, і хлопчачі вечори. Вони допомагають трішки відпочити одне від одного та скучити. Усім закоханим, які працюють разом, бажаємо мудрості, терпіння, гармонії, розуміння, творчих злетів і досягнень. Щоб все виходило у парі добре. І на роботі, і вдома. Бо двоє – то сила, - коментує особливості роботи вдвох Юрій Підлісевич.
Якби не її підтримка - я, можливо, залишився б простим тренером на мінімальній зарплаті
Валерій і Тетяна Лісуни познайомилися через спільних друзів. Він за фахом – вчитель фізкультури, вона – дипломований юрист. Тетяна любить концерти Тіни Кароль, Валерій – Діму Монатіка. Вона полюбляє зранку солодко спати, а для нього саме ранок – найбільш продуктивна частина дня. Підтримка, кохання та спорт – ті три кити, на яких тримається сім’я і бізнес Валерія і Тетяни Лісунів. А запорукою вдалого ділового та родинного союзу пара вважає розподіл обов’язків і вміння йти на компроміс.
- Коли ми познайомилися, я працював тренером у спортивному залі. Людей там було небагато, але заробітку вистачало для мене одного. Коли я був сам, не мав сильної мотивації щось змінювати. А з Танею хочеться і на суші піти, і взуття гарне їй купити, і їздити відпочивати частіше. Так я задумався про зміну місця роботи. Заручившись підтримкою дружини, вирішив започаткувати справу свого життя – відкрити власний спортивний зал у Черкасах, - розповідає Валерій. - Родинний бізнес – це передусім довіра. На сторонніх людей покладатися важко – вони змінюють свою думку, шукають для себе вигоду. А сімейна справа дає сильний стимул до розвитку. Ми – одна команда, в якій немає секретів. Якби не Таня – я, можливо, залишився б простим тренером на мінімальній зарплаті. Цього бізнесу просто не було б. Ми досить різні: я більш "медійна" особистість, а Танюша соромиться камер та інтерв’ю. Вдома ми намагаємося рідше говорити про справи, всі питання вирішуємо в робочий час. Дім – те місце, де треба приділяти увагу один одному, а не роботі. Тоді це буде в радість.
- Я простіше ставлюся до негараздів у житті. Для мене не проблема – закрити очі на різні дрібниці. Я ж теж – не ідеальна людина. Настільки звикла працювати з Валерою, думаю, мені буде складно працювати з кимось іншим. На роботі у нас можуть виникати дискусії та суперечки. Але виходимо з залу – і про все забуваємо, тому бізнес не впливає на особисте життя. Ми все обговорюємо – Валера завжди радиться зі мною, запитує мою думку. Працювати разом – дуже комфортно, хоча в нас різні захоплення: ми слухаємо різну музику, рідко буваємо на концертах. В житті у нас небагато спільних інтересів – окрім бажання прожити разом довге та щасливе життя. Я не намагаюся бути кращою чи гіршою від Валери – ми просто робимо кожен свою справу і насолоджуємося цим, - говорить Тетяна.
Власний бізнес - як спільна дитина
Так свою флористичну крамницю сприймають Олена Фітенко та Володимир Полудень. Пара прагне зламати стереотип, що бізнес не варто створювати з родичами чи друзями. Спільна справа – це нелегке випробування, вважають флористи. Але саме воно може скріпити родину на довгі роки.
- З майбутнім чоловіком ми зустрічалися 3,5 місяці, а потім вирішили одружитися. Ми можемо довго сперечатися стосовно дрібниць, але доленосні рішення ухвалюємо швидко: "Давай одружимося? – Давай", "Давай відкриємо магазин? – Давай". У бізнесі Вова займається фінансами, а я більше творчістю. Гроші мене псують – жартую. Просто мені легше творити, коли не думаєш про фінансову складову. Інколи ми сперечаємося, але саме в таких дискусіях з'являється істина, нові ідеї та натхнення. Ми ламаємо стереотипи, що не можна працювати з сім'єю та друзями – у нас виходить здебільшого тільки так, - каже власниця флористичного магазину Олена. - Секрет сімейного щастя – це спільні інтереси. Окрім роботи, ми любимо грати в настільні ігри, їздити на природу. Саме там шукаємо матеріали для майбутнього декору. Всі везуть з відпочинку сувеніри, а ми – кору дерев, пеньочки тощо. Бізнес вимагає уваги з двох сторін. Це як спільна дитина – складно впоратися самому. Тут важливо, щоб двоє людей любили одну справу. Ціную Вову за те, що він вміє абстрагуватися, бути зосередженим, стриманим. Я більш емоційна. Так ми доповнюємо один одного.
- Всі бізнес-питання ми вирішуємо спільно. Іноді треба "переспати" з певною думкою та ідеєю, відкласти її, аби ухвалити правильне рішення. Ввечері перед сном обговорюємо майбутні плани, мрії, проекти. Саме тоді народжуються нові ідеї. У Олени чудова пам'ять – вона постійно мене виручає. Їй вдається тримати в голові все одночасно. У стосунках важливо вміти дивувати, говорити про те, наскільки ви важливі один для одного. А найважливіше – мати спільну мету. Якщо вона є – ми рухаємося вперед, - ділиться секретами успіху Володимир.
Підкорив своє турботою
Про Ірину Тітовську в Черкасах не знає хіба той, хто не любить свята і ніколи не буває на весіллях. А її надійний тил – це чоловік Сергій Гончар. Звукорежисер, найкращий друг і підтримка. Разом подружжя виховує синочка Назара, і навіть на побаченнях усі їхні розмови зводяться до творчості та планів на майбутнє.
- Наше спілкування починалося із дружби, потім була симпатія, яка переросла в глибокі почуття. Сьогодні час від часу ми працюємо у спільних проектах, де чоловік розуміє мене з півслова. Один мій погляд – а він вже знає, що робити. У нас гармонія і в житті, і в роботі. Яка ситуація не була б в родині – на роботі ми поводимо себе професійно, не даємо емоціям вплинути на результат. Можемо критикувати один одного, але не означає, що хтось когось не кохає. Щойно переступаємо поріг дому – немає дискомфорту й образи, - розповідає Ірина, і додає - А ще ми ходимо на романтичні побачення. Але нас вистачає лише на 10 хвилин – і знову починається обговорення роботи. І не тому, що так потрібно, а тому що справді хочеться поділитися. Я вдома більше мовчу і слухаю, на роботі – він. У нас і тут баланс. Завжди є спільний інтерес – і це означає що ми не набриднемо один одному ще довго. Принаймні до пенсії – там вже будемо шукати інші точки (сміється). Я бачила людей, які займаються спільною справою – у них з’являється конкуренція і ревність, а це впливає на стосунки. Як на мене, не варто працювати разом двом ведучим, двом дизайнерам... Тоді хтось один із них має бути мудрішим.
- Коли люди в одному темпі – вони щасливі. Суть в інтересах: наскільки ви дивитеся в одному напрямі, наскільки ви готові зрозуміти захоплення, наскільки ви готові зрозуміти зайнятість і важливість справи. Працювати разом – це визнавати цінності іншої людини. Якщо люди змогли спрацюватися – вони точно знайшли один одного. На жаль, я не можу назвати нас дуетом. Вона – ведуча, а я DJ/звукорежисер. Але радість в тому, що мені подобається доповнювати її емоційність, слухати й завершувати емоції музикою. Говорити після роботи – і співпереживати. Підтримувати та іноді не до кінця розуміти. Непорозуміння – це ж також частина пізнання. Ти відкриваєш в людині щось нове. Працювати разом – то найвище благо, - впевнений Сергій.
Робота як привід побачитись
Стоматологи Михайло та Юлія Боб знайомі ще зі студентських років. З першого курсу вчилися разом, три роки працюють в одній стоматологічній клініці. Молоде подружжя вважає – всю "сіль" роботи зубного лікаря може зрозуміти тільки його колега.
- У нас династія стоматологів, батьки працюють в цій галузі, і ми продовжуємо їхню справу. Але обов’язки у нас різні. Юля – лікує, веде прийом, а також займається просуванням в соцмережах та роботою сайту. Я – хірург, ортопед, відповідаю за закупку препаратів та інших необхідних для роботи речей. Ми працюємо в різних сферах – немає жодної послуги, яку ми робимо разом. Попри це маємо з дружиною багато спільного – можемо поговорити про все на світі. Радіємо успіхам сильніше, ніж якби не розуміли всі аспекти професії. Якщо Юля врятувала зуб – я розумію, що це реально складно, - ділиться Михайло.
- Ми працюємо на різних змінах в різних кабінетах. Інколи перетинаємось у вільний час. У нас бізнес із батьками – всі підтримуємо один одного. Немає такого, щоб хтось когось обманув. Чотири голови краще, ніж одна. За час роботи ми стали більш організованими. Міша – спокійний, врівноважений, його важко роздратувати, він все обдумує. Я більш емоційна, переживаю за кожного пацієнта, - каже Юлія. - Хочу побажати сімейним парам – не бійтеся працювати разом, не заздріть один одному. Сім’я – це сім’я. Родина завжди має бути на першому плані. Треба навчитися поступатися один одному. Навіть якщо ти правий 10 разів – іноді краще поступитися. І хтось поступиться тобі.
Ось так бачать спільну роботу закохані герої нашої статті. Бажаємо, щоб ваша друга половинка завжди вас підтримувала, незалежно від того, разом ви працюєте чи ні. А якщо ви тільки збираєтеся розпочати спільну справу – не зволікайте. Можливо, це стане початком великого сімейного бізнесу!
За матеріалами hitjob.com.ua
всі новиниРоздрукувати сторінку
Нагору Назад
Робота в регіонах
Місто
Вак.
Рез.
18665
12133
653
161
705
220
274
34
269
20
239
12
223
10
255
25
330
128
255
61
329
62
250
19
220
11
206
6
279
54
248
28
228
19
Робота в Україні
Статистика зарплат
Середня зарплата в Івано-Франківську складає:
- по резюме 0 грн.
- по вакансіях 33143 грн.
Hitjob.if.ua
- 9033 грн.
за даними Статуправління
Корисні сервіси
Корисні поради
Чому роботодавці не вказують в оголошеннях зарплату: поради hr-експертки, які вакансії оминати
Не вказана в оголошеннях зарплата часто є найменшою проблемою. Попри світо ...
Тренди українського фрилансу-2023: прогноз від Freelancehunt
Світова платформа Exploding Topics та український сервіс фрилансу Freelanc ...
Вигорання під час війни: як залишатися ефективним на роботі – поради експерта
Війна стала важким тягарем для ринку праці. За оцінками соціологічної груп ...