Зайнята і бідна, або Чим відрізняється українська молодь від європейської

Сучасна молодь живе в більш технологічно і економічно розвиненому світі і може похвалитися кращим здоров'ям та освітою.

У дослідженні Deloitte 2016 року йдеться про покоління народжених у 1980-2000 роках: "Вони вже не лідери завтрашнього дня, але все більше й більше лідери сьогоднішнього дня".

Це легко підтверджується рейтингами 30 under 30 від Forbes, які включають в себе молодих стартаперів та громадських активістів.

Водночас їх менш "зіркові" ровесники не можуть знайти собі місця в сучасному світі, який потрясає фінансовими кризами, війнами та соціальними заворушеннями. У деяких країнах вони почуваються такими ж незахищеними з точки зору роботи, як і молодь їхнього віку 50 років тому.

На підставі Дослідження української робочої сили експерти VoxUkraine проналізували безробіття серед української молоді і в Євросоюзі після кризи 2008 року і в період останнього економічного спаду.

Наскільки велика ця проблема в Україні?

Рівень безробіття низький. Рівень безробіття серед молоді в Україні нижчий, ніж середній по країнах Євросоюзу. Так, за результатами 2013 року він склав 15% в Україні і 22% в Євросоюзі. Це свідчить про серйозність цієї проблеми для європейських країн. У шести країнах Євросоюзу безробіття серед недавніх випускників перевищує 30%, а в Греції досягає 55%. Розрив між безробіттям серед молоді і серед дорослого населення коливається між 3% у Німеччині та 32% у Греції, із середнім показником для країн Євросоюзу на рівні 12%. Україна за цим показником перебуває нижче середнього рівня, з розривом між безробіттям серед молоді і дорослого населення на рівні 9%.

Ненадійна робота – рідкість. Тимчасові контракти і часткова зайнятість, які вважаються ненадійною формою працевлаштування, для України не характерні, і немає доказів, що така форма більш поширена серед молоді, ніж серед дорослого населення.

Наприклад, тимчасові контракти укладає приблизно 4,6% українських випускників, порівняно з середнім значенням 26% в Євросоюзі. Часткова зайнятість становить 5,3%, порівняно з 13,3% для європейських країн.

Так, в Польщі, Італії, Іспанії та Португалії більше половини контрактів, укладених з молоддю, були тимчасовими, а часткова зайнятість найбільше поширена в Нідерландах і охоплює близько 44% випускників.

Такі типи зайнятості з'являються тому, що роботодавці хочуть перенести на працівників ризики, пов'язані з невизначеністю на світових ринках. У країнах Європи молодих людей дуже багато серед тимчасово зайнятих ще й тому що, заходячи вперше на ринок праці, вони не мають ні досвіду, ні професійної мережі контактів, ні репутації. Але у разі з неповною зайнятістю ситуація відрізняється.

Ринок молодіжної праці більш стійкий до економічних криз. Український молодіжний ринок праці більш стійкий до економічних рецесій. У 2013 році реальний ВВП України був на 4% нижчим, ніж у 2007 році – як і в багатьох інших країнах, таких як Кіпр, Естонія, Фінляндія, Данія. При цьому рівень безробіття серед молоді майже не змінився, якщо порівнювати з країнами, які також постраждали від кризи.

Остання економічна криза в Україні також не спричинила появи армії безробітних – дані офіційної статистики показують, що при постійному щорічному падінні ВВП, що привів до 20% падіння порівняно з січнем 2011 року, рівень безробіття навіть знизився, і в другому кварталі 2015 року склав 9%.

Чи означає це, що випускники в Україні мають ті ж можливості, що й молоді люди в Швеції, Чехії, Великобританії, Естонії або Бельгії – країнах, близьких до України за рівнем безробіття серед молоді? Відповідь негативна.

Чому в Україні низький рівень безробіття?

По-перше, група молодої робочої сили в Україні вужча, ніж у більшості європейських країн. Ми можемо побачити це, порівнюючи високий відсоток молоді, що вчиться в вишах, і відносно високий відсоток людей категорії NEET (Not in education neither in employment nor training) – не навчають і не працюють, які виключаються при розрахунку рівня безробіття.

За даними останнього звіту про індекс глобальної конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index), Україна посідає 13 місце серед 144 країн за поширеністю вищої освіти – лише Греція, Фінляндія та Іспанія серед країн Євросоюзу демонструють більш високий показник.

З одного боку, країна з низьким попитом на молодих професіоналів створює стимули вчитися довше. З іншого боку – чим довше люди вчаться, тим менша частка економічно активного населення серед молоді.

29% українців, як і в середньому по Європі, не зайняті ні отриманням освіти, ні роботою, ні тренінгами. Враховуючи велику частку студентів і велику частку неактивної молоді, рівень безробіття в Україні дійсно низький, але це стосується лише порівняно невеликої групи молоді, яка все-таки бере участь у ринку праці.

По-друге, понад 15% молодих людей зайняті в тіньовому секторі. Якби в країні діяли суворіші правила, що регулюють відносини роботодавця і працівника, як у багатьох країнах Євросоюзу, ці люди виявилися б безробітними.

За даними Європейського соціального дослідження (ESS), Україна – один із лідерів за рівнем зайнятості за рамками національного законодавства. Тільки в двох європейських країнах неформальна зайнятість вища, ніж в Україні, – це Ірландія та Кіпр.

Зайнятість у тіньовому секторі – не лише причина недоплачених податків у державну казну або неконтрольованої якості виробництва в країні, це ще й відсутність захисту прав найманих працівників. Слабкі інститути в Україні і низький захист прав працівників, як у формальному, так і в неформальному секторі, створили серед роботодавців нездорові практики, які допомагають компаніям адаптуватися до економічних спадів. Зокрема, роботодавець у приватному секторі, наприклад, може затягувати з виплатою зарплати, або змушувати працівників йти в неоплачувані відпустки, або зменшувати робочий час.

По-третє, можливо, знайти роботу в Україні легше, ніж в Євросоюзі, але оплата праці менша. Наприклад, середня зарплата в Україні дуже низька, зараз вона становить приблизно 170 доларів на місяць, а мінімальна зарплата ледь досягає 60 доларів на місяць, що робить українські зарплати найнижчими в Європі.

Згідно з дослідженням Аспена Горрі (Aspen Gorry), доцента кафедри економіки і фінансів школи бізнесу в Utah State University, мінімальна зарплата, як і регулювання ринку праці в цілому, негативно впливає на зайнятість, особливо серед молодих людей.

У країнах із відносно низькими зарплатами, поганим захистом прав працівників і слабкими профспілками, до яких належить Україна, витрати роботодавця на найм нового співробітника зовсім невеликі, що є додатковим поясненням вищого рівня зайнятості серед молоді в Україні.

Висновки

Український ринок праці здається більш сприятливим для молоді, ніж у країнах Євросоюзу. Він досить стійкий до економічних спадів. Безробіття серед молоді на рівні 15% у 2013 році виглядає для України значно меншою проблемою, ніж для країн Європи, де вона досягає максимальних 55% із великим розривом між зайнятістю молоді та людей за тридцять.

Однак за цими сильними даними ховається низький рівень участі в ринку праці, нестабільні умови найму і праці, довгі роки освіти, які потім не винагороджуються. Більше того, молоді українці, які працюють, отримують нижчі зарплати, ніж їхні ровесники в Євросоюзі, що само по собі може завдати шкоди здоров'ю та добробуту в довгостроковій перспективі. Традиційно, трудова політика та реформи перебувають на периферії уваги чиновників, незважаючи на їхні численні передвиборчі обіцянки підвищити зарплати і створити нові робочі місця.

Це явище певним чином пояснюється тим, що всі зусилля, спрямовані на стимулювання економічного зростання, лібералізацію ринків, дерегуляцію економіки і зниження податкового навантаження, одночасно виявляються спрямованими і на створення робочих місць і зниження структурного безробіття.

Але стан ринку праці – не лише похідна економічного зростання. Він відіграє важливу роль або в стимулюванні економічного розвитку, або в його стримуванні, завдаючи шкоди людському капіталу і знижуючи продуктивність праці. Так, наприклад, в Індексі економічної свободи за 2016 рік Україна перебуває на 147 місці зі 186 країн за показником свобода праці, набравши 47,9 бала, і на 162 місці – в загальному рейтингу країн.

Показник включає в себе різні аспекти законодавчого та регуляторного поля ринку праці країни, включаючи нормативи щодо мінімальної оплати праці, тимчасового звільнення, умов розірвання трудового договору, обмежень на найм і робочих годин, плюс індикатор участі в робочій силі, який вимірює потенційні можливості ринку праці.

Щоб наблизитися до найуспішніших економік – таких як Гонконг, Сінгапур, Велика Британія або США, – Україна має прискорити роботу над Трудовим кодексом, проект якого зараз піддається суворій критиці з боку профспілок.

Але не варто забувати, що при недотриманні принципу верховенства права навіть найкращі закони нічого не варті. Отже, ключем до поліпшення ринку праці і створення нових можливостей для молоді та всього населення є як вдосконалення законодавства, так і нормально функціонуюча правова система.

Стаття основана на даних дослідницького проекту Except і власних розрахунках авторів. Except – дослідницький проект, який фінансується Євросоюзом у рамках програми Горизонт-2020. Мета Except – розробка ефективних та інноваційних політичних ініціатив, щоб допомогти молодим людям у Європі подолати нестабільність ринку праці та ризики, пов'язані з цим.