За останній рік ринок праці IT-сектора змінився

Зараз роботодавці все частіше замислюються, хто працюватиме в Україні, якщо всі цінні співробітники виїдуть за кордон.
Інвестиція в сусіда
"До травня 2014 р. я чесно говорив співробітникам: ми можемо перевезти вас куди завгодно, якщо хочете. Ми велика міжнародна компанія, яка представлена на більшості континентів", - розповідає директор українського представництва компанії EPAM Юрій Антонюк.
У всьому світу в EPAM працює понад 9 тис осіб, з яких 3,5 тис - в Україні. "У другій половині року я змінив свою позицію", - уточнює він.
На нещодавньому форумі IT Spring в Дніпропетровську Антонюк висловив думку, що вивезення фахівців за кордон може призвести до кризи кадрів всередині країни. "Релокація - це інвестиція в інші країни. У мене немає бажання розвивати Мексику, Польщу або інші країни, я хочу розвивати Україну", - заявив він.
Якщо компанія вивезе тисячу розробників рівня Senior (провідний програміст), то, за словами Антонюка, їй доведеться закритися не у випадку масштабної війни, а вже через рік.
З ним погоджується і президент компанії Nix Solutions Ігор Брагінський. Його фірма, яка базується в Харкові, не стала вивозити розробників в інші країни, а вигадала іншу "підстраховку".
Близько 85% замовлень компанії - це рішення в області Health Care (технології охорони здоров'я), а замовники знаходяться в США. Nix Solutions домовилася з ними, що в разі повторення донецького сценарію в Дніпропетровську, Харкові та Києві розробники переїдуть до США.
Всім співробітникам української компанії і їх сім'ям про всякий випадок зробили американські візи. "Ми не розгойдуємо паніку до того, як розпочнеться повномасштабна війна. Можливо, вона і не розпочнеться", - говорить Брагінський.
За його оцінками, за останній рік з України виїхало близько 1,5 тис розробників. Дефіциту кадрів не було, оскільки закрилися декілька компаній і звільнилося набагато більше співробітників, додає він.
Невідповідна заміна
Те, що програмісти їдуть з України, природно, але шкідливо, говорить директор "Асоціації IT Україна" Віктор Валєєв. Виїжджають, як правило, фахівці високого рівня, і якість кадрів всередині країни падає.
Разом з тим, зростає кількість новачків і вихідців з інших, суміжних, сфер. Адже розробка ПЗ - одна з небагатьох орієнтованих на експорт галузей в Україні, що позначається на доходах розробників. За даними порталу DOU, в 2014 році програмісти в Україні заробляли від 500 дол до 4 тис дол.
За даними порталу rabota.ua, кількість резюме IT-фахівців почала збільшуватись ще у вересні 2014 року. До лютого 2015 р. їх побільшало на 30%, ніж роком раніше. При цьому число вакансій збільшилося лише на 4%.
"Очевидно, скорочення кількості нових проектів і обережна динаміка існуючих призводять до того, що число резюме зростає більш швидкими темпами, ніж кількість вакансій", - йдеться в звіті порталу.
Втім, за словами Антонюка, не всі програмісти знаходять роботу за кордоном привабливою. Представник ще однієї компанії-розробника стверджує, що багато співробітників, які виїхали за кордон, хочуть повернутися.
"У 2014 році SysIQ, Globallogic, Miratech і ще кілька компаній, що базуються в Україні, відкрили центри розробки в Словаччині, в Кошице. Але Кошице - це маленьке місто, це не Київ, там нудно. Та й на свою зарплату там програміст може дозволити собі набагато менше всього, ніж у Києві", - розповідає він.
Роль держави
За оцінками Валєєва, IT-галузь в другому півріччі 2014 показала хоч і незначне, але зростання. У 2013 році обсяг ринку розробки на аутсорсинг оцінювався 2 млрд дол.
"Зрозуміло, що замовників, які не хочуть брати на себе існуючі в Україні ризики, більшість. Однак є й ті, для кого, в першу чергу, важливі якість і вартість виконуваної роботи", - говорить він.
Директор компанії "Sitecore Україна" Дмитро Василенко та директор компанії ISD Валерій Шаров погоджуються: ризик - не перша річ, на яку звертає увагу замовник. "Потрібно розвивати людський ресурс", - говорить Шаров. Його фірма співпрацює з університетами, організовуючи практику студентів.
Брагінський впевнений, що замовників необхідно тримати в правильному інформаційному полі, тобто говорити правду. Розповідати, що в Києві, Харкові та Дніпропетровську немає військових дій.
"На Заході бачать картинку в телевізорі і бояться зв'язуватися з нами. Україна повинна показати, що ризики війни тут мінімізовані, а уряд зацікавлений у розвитку ІТ. Поки ж влада не дала в цьому напрямку жодного значущого позитивного посилу, швидше, навпаки", - нарікає Валєєв.
Залучення в Україну замовників - це значною мірою питання грамотної інформаційної політики держави.
Авірам Айзенберг, CEO компанії Ignite, яка працює в Україні, впевнений, що держава повинна просувати Україну на міжнародному рівні як країну великих можливостей. Як не дивно, ці можливості дає криза.
"Друзі кажуть мені: Авірам, ти божевільний, там же війна. Але я переїхав з Ізраїлю, де теж війна. Я переконаний, що зараз найкращий час вкладати гроші в Україну. А девальвація гривні дає великі можливості для інвесторів, які мають валюту", - говорить він.