Корисний з усіх боків: чому компаніям і співробітникам варто звернути увагу на фріланс?

Але, в той же час, незважаючи на яскраво виражені переваги фрілансу, українські компанії поки не демонструють високого рівня зацікавленості чи готовності активно співробітничати з ринком віддалених фахівців. Чому так відбувається, і чим залучення фрілансерів може бути вигідне для бізнесу?
Фріланс vs фахівці: професійна мрія
Українські офісні працівники дійсно хочуть і прагнуть спробувати себе в роботі фрілансером. Про це свідчать результати опитування, проведеного порталом Headhunter. 63% респондентів, що вже встигли попрацювати фрілансерами, позитивно охарактеризували подібний вид зайнятості. Не змогли визначитися зі своєю оцінкою 31% опитаних, і тільки 6% отримали негативний досвід подібного виду зайнятості. Серед найпривабливіших якостей віддаленої роботи досвідчені фрілансери й ті, хто наразі не працюють на цьому ринку, відмітили гнучкий графік робіт (85% і 65% відповідно) і відсутність "прив'язки" до офісу на постійній основі (68% і 50%), а також можливість займатися особистими справами і роботою в слушний час (70% і 40%). Серед непривабливих якостей фріланса учасники опитування зазначили непостійність заробітку (69% і 50%), нестабільність і відсутність гарантій отримання оплати (55% і 52%), обмеженість спілкування з колегами та колективом (26% і 12%). "Ринок фріланса продовжує розвиватися і стає усе більш затребуваним. На Заході віддалена співпраця як зручна форма взаємодії між замовником і виконавцем стала популярною набагато раніше, тому позиції фріланса там сильніші. В українських реаліях ринку фріланса ще є куди розвиватися, але вже зараз спостерігається чітка тенденція впевненого зростання", – каже представник спеціалізованого сервісу для фрілансерів Freelancehunt Валентин Зюзін. Також, за оцінками Валентина, для 59% опитаних користувачів біржі Freelancehunt, фріланс є основним джерелом доходу, а для 41% – це доповнення до основної роботи.
Ще однією тенденцією українського фріланса є активна робота на зарубіжні ринки. Так, на одному з найбільших світових сайтів фріланса Elance-Odesk зареєстровані 95 000 українських користувачів. Така статистика пояснюється затребуваністю віддалених виконавців на американському та європейському ринках, а також тим, що українські компанії на цьому етапі не залучають фрілансерів до виконання робіт у великих обсягах. Це пояснюється низкою причин, серед яких невпевненість у фрілансі як надійному джерелі кваліфікованих кадрів, консервативний підхід до роботи тощо.
Фріланс vs компанії: вигідно, але не зараз
"Попит на фрілансерів є, особливо останнім часом. Деякі компанії у рамках скорочення операційних витрат, "віддають" певні функції на аутсорсинг або фрілансерам – це можуть бути юридичні, рекламні послуги, кадрове діловодство та добір персоналу, написання спеціальних програм і багато іншого. Як тільки компанії стає вигідніше платити за результат більш, ніж за "відсиджування" з 9 до 18 – є вірогідність переходу до фрілансерів. Тим паче, що вартість їхніх послуг не підвищилася, а конкуренція зросла – лави "професійних фрілансерів" поповнили колишні офісні фахівці, вимушені таким чином заробляти собі на життя", – розповілає Тетяна Пашкіна, контент-експерт одного із порталів.Таким чином, можна констатувати, що бізнес останнім часом став звертати увагу на фріланс, але, на жаль, відсоток компаній, готових на подібний крок, поки залишається не надто високим. Так, близько 51% опитаних порталом Headhunter, висловили думку, що у фрілансі є сенс тільки тоді, коли поставлене завдання не можуть виконати офісні співробітники, а 10% порахували, що усі функції повинні виконуватися тільки в межах підприємства.
На думку Валентина Зюзіна, причин, з яких компаніям може бути вигідна співпраця з фрілансерами, декілька. Основними можна вважати наступні:
послуги фрілансерів зазвичай коштують дешевше, ніж послуги компаній – фрілансерам не треба платити за додаткові витрати у вигляді оренди приміщення, рекламних послуг тощо. У вартість входить тільки виконання замовлення.
винаймання фрілансера іноді ефективніше, ніж прийом співробітника в штат – немає потреби обладнувати робоче місце, вирішувати питання сплати податків (фрілансер це робить самостійно), відстежувати ефективність використання робочого часу тощо.
процес пошуку виконавця простий і швидкий – досить опублікувати завдання на фріланс-біржі, і вільні фахівці, які хочуть його виконати, самі відгукнуться і зроблять пропозиції.
Проте, незважаючи на велику кількість "плюсів", менеджери компаній не поспішають делегувати завдання фрілансерам. Передусім, це відбувається через неправильне розуміння того, хто ж такий фрілансер. "В СНД є стереотип, згідно з яким фрілансери – це частенько студенти, яким потрібні гроші "на хліб", тому вони ненадійні та малоефективні. Проте це не так: для багатьох фрілансерів їх робота – це маленький бізнес, від якого залежить фінансове благополуччя, і вони дорожать своєю репутацією. А вона формується завдяки відгукам замовників на фріланс-біржі. Саме тому від якості виконаної роботи і задоволеності замовника залежить, яку роботу фрілансер матиме в майбутньому. Крім того, згідно з одним дослідженням, середній вік фрілансера складає 32 роки", – коментує це питання Валентин Зюзін. Ще однією проблемою, актуальною як для виконавців, так і для замовників, є безпека. Фрілансер ризикує виконати роботу, але не отримати оплату, а компанія може витратити гроші, але так і не стати володарем виконаного завдання. Подібні побоювання існують, але на сучасних біржах фріланса ці питання вже успішно вирішуються. Крім того, компанія, як і фрілансер, завжди може убезпечити себе шляхом елементарного моніторингу. Про репутацію фрілансера свідчать портфоліо виконаних робіт, розміщене на сайті біржі, відгуки попередніх замовників тощо. Якщо залишені минулими клієнтами характеристики сформували позитивне враження про фахівця, його варто перевірити на безпосередньому завданні.
Також у списку позитивних властивостей фріланса як для виконавця, так і для компанії-замовника є можливість отримання кваліфікованого фахівця, якого, з часом і зростанням кількості успішно виконаних робіт, можна прийняти в штат. "У разі, якщо співпраця відбулася в декількох проектах і працедавець задоволений якістю роботи, він може запропонувати взяти фрілансера в штат, але продовжити працювати віддалено. Зазвичай так відбувається, коли кількість роботи досить велика, щоб завантажити співробітника на 100%, але працювати віддалено для компанії ефективніше, ніж брати нового співробітника в офіс. До того ж, такі співробітники вже перевірені в роботі і сумнівів у їхніх компетентності і професіоналізмі не залишилося", – пояснює Валентин Зюзін.
Проте варто також додати, що далеко не для всіх компаній залучення фрілансерів доречне. Для того, щоб зрозуміти, наскільки підприємство потребує аутсорсингу, можна проаналізувати специфіку діяльності і характер обов'язків, які виконують співробітники. На думку фахівців порталу rabota.ua, фрілансерство й віддалена робота не прийнятні для підприємств, яким потрібні:
оперативні продажі та надання послуг, підвищений захист безпеки даних;
часті зустрічі персоналу та швидкість ухвалення рішень;
висока координація дій співробітників;
залучення персоналу, в обов'язки якого входять управлінські функції.
Наприкінці зазначимо, що, так або інакше, фріланс у всьому світі поступово завойовує все більш сильні позиції. Згідно з прогнозами, до 2020 року близько половини працюючого населення світу виконуватиме свої функції віддалено. Тенденція до передачі завдань стороннім фахівцям допомагає економити витрати і добирати кваліфікований персонал для кожного конкретного завдання. Подібні можливості можуть стати суттєвою підмогою для розвитку як світових, так і українських компаній.