Міфи про український бюджет

Все таки, усі політики страшенно бояться втратити народну підтримку. У цій ситуації уряд, замість того, щоб плести байки про те, що усе під контролем, мав би чесно розповісти українцям про стан речей у сфері державних фінансів та розвіяти існуючі міфи.
Міф 1. Існуючий в Україні дефіцит – прийнятний
У 2013 році 170 із 216 країн мали дефіцитні бюджети. У 92 країнах дефіцит бюджету перевищував 3% ВВП (поріг, який ЄС встановив для своїх членів), а у 11 країнах – понад 10% ВВП. Бельгія мала дефіцит 3,2% ВВП, Нідерланди – 3,3% ВВП, Великобританія – 3,6% ВВП, США – 4,0% ВВП, Франція – 4,1% ВВП, Японія – 8,2% ВВП. На думку економіста Джона Кейнса, дефіцит бюджету – це, взагалі, "ліки" від економічних криз, оскільки державні видатки пожвавлюють ділову активність у країні.
За 10 місяців 2014 року, дефіцит зведеного бюджету України склав 46,2 млрд. грн., або близько 3,7% ВВП. Це при тому, що в країні йде війна.
Здавалося б, навіщо тоді перейматися? По-перше, дефіцит – нормальне явище тільки тоді, якщо воно тимчасове і викликане винятковими обставинами. В Україні ж дефіцит бюджету постійно мав місце до війни і нікуди не зникне після її завершення, якщо не вживати заходів.
По-друге, 3,7% ВВП абсолютно не відображають реальної картини, адже є ще значний квазіфіскальний дефіцит. Так, у цьому році тільки на фінансування дефіциту НАК "Нафтогаз України" держава додатково спрямувала 96,6 млрд. грн. МВФ очікує, що справжній дефіцит в Україні у 2014 році сягне від 10,1% до 11,6% ВВП (відповідно, позитивний та негативний сценарії розвитку)!
Таким чином, фактично, за показником дефіциту Україна входить в десятку країн-аутсайдерів разом із низкою неспроможних держав.
Міф 2. Існуючий в Україні борг – прийнятний
Знову ж таки, у 2013 році 48 зі 161 країн-боржників мали борг, який перевищував 60% ВВП (поріг, встановлений ЄС), а 15 країн – 100% ВВП. Борг США складав 71,8% ВВП, Нідерландів – 74,3% ВВП, Австрії – 75,7% ВВП, Німеччини – 79,9% ВВП, Канади – 86,3% ВВП, Великобританії – 91,1% ВВП,Франції – 93,4% ВВП, Бельгії – 102,4% ВВП, Сінгапуру – 105,5% ВВП, Японії – 226,1% ВВП. Аналогічно, Кейнс не мав нічого проти накопичення боргу під час економічної кризи з причин зазначених вище.
Станом на 31 жовтня 2014 року борг України складав 945,3 млрд. грн., або близько 62,3% ВВП. Хіба це так вже й погано? По-перше, в Україні борг вийшов із під контролю. Більше половини боргу (54,6%) – в іноземній валюті, через що розмір боргу залежить не тільки від обсягів запозичень та погашень, а й в дуже значній мірі від коливання курсу гривні.
По-друге, обслуговування боргу, яке здійснюється з Державного бюджету, влітає Україні в копієчку. За 10 місяців 2014 року на ці цілі було витрачено 15,7% усіх коштів Державного бюджету (вдвічі більше, ніж на оборону). Так само, як і сам борг, вартість обслуговування боргу зростає з девальвацією гривні. Більш того, тоді як зростання боргу майже не зачіпає високі кредитні рейтинги розвинутих країн, то кредитний рейтинг України погіршується. У результаті підвищується вартість запозичень.
Міф 3. Підвищення податків наповнить бюджет
Уряд Яценюка двічі в поточному році підвищував податки: у березні та у липні. Навесні було введено збір при купівлі валюти (0,5%), скасовано ПДВ-відшкодування для експортерів зерна, введено ПДВ на ліки, підвищено ставки плати за користування надрами та акцизного податку. Влітку було введено військовий збір (1,5%), податок із процентів (15%), скасовано ПДВ-пільги для лісоматеріалів, ще раз підвищені ставки плати за користування надрами та акцизного податку.
Утім, бізнес і населення не можуть і не хочуть віддавати до державної казни все більше грошей. Державний бюджет у 2014 році буде недовиконаний за доходами щонайменше на 20,0 млрд. грн. За січень-листопад 2014 року доходи Державного бюджету склали 325,6 млрд. грн., що на 5,4% більше за аналогічний минулорічний показник. Річні доходи затверджені у обсязі 377,8 млрд. грн., що на 11,4% більше за аналогічний минулорічний показник. Зібрати за грудень різницю (52,2 млрд. грн.) неможливо (це було б на 71,9% більше, ніж у грудні 2013 року).
Дійсно, величезним резервом підвищення доходів є детінізація. Втім, за 9 місяців уряду, на жаль, не вдалося продемонструвати істотний прогрес у закритті тіньових схем. Цілком ймовірно, що окремі схеми таки були ліквідовані, але позитивний вплив цього на дохідну частину бюджету виявився мінімальним. Саме тому треба обов’язково вимагати від уряду ліквідації махінацій з ПДВ, «конвертів» тощо, але закладати у бюджет зростання видатків, розраховуючи на збільшення доходів у результаті детінізації, – просто помилка.
Міф 4. Скорочення видатків "доб'є" Україну
Для початку, державні видатки в Україні завеликі, порівняно із іншими країнами світу. У 2014 році вони складуть близько половини ВВП. Серед розвинених країн світу подібну ситуацію мають або соціал-демократичні країни із сильними суспільними інституціями (Данія – 57,6%, Фінляндія – 55,2%, Швеція – 51,2%), або «країни-невдахи» (Греція – 52,0%, Португалія – 49,4%). Довіряти таку велику суму коштів наскрізь некомпетентному та корумпованому українському державному апаратові – дуже непомірковано.
У продовження цієї думки, ефективність державних видатків в Україні є дуже низькою. Наприклад, безкоштовної медицини та освіти не існує. Встановлення плати за окремі медичні та освітні послуги просто легалізує ситуацію. Інший приклад – система соціального захисту в Україні, яка працює таким чином, що чим людина багатша, тим більше у неї пільг. Потрібні адресні пільги (залежно від доходу), які обходитимуться державі дешевше і ефективність яких буде вищою.