Як асоціація з ЄС вплине на бізнес-клімат в Україні

Адже сам по собі факт підписання міжнародного договору не змінить стан речей в Україні, а всього лише повинен запустити тривалий процес впровадження європейських стандартів в економіці та суспільному житті. ЛІГАБізнесІнформ запитала експертів про можливий вплив євроінтеграції на бізнес-клімат у країні.

Ганна Дерев'янко, директор Європейської бізнес асоціації
Про вплив на бізнес-клімат та інвестиційну привабливість
Підписання угоди про асоціацію з ЄС є переломним моментом, який стане доказом європейського вектора розвитку країни. Однак за цим слідує більш важлива віха – ратифікація угоди, яка може відбутися через пару місяців після вільнюського саміту. А саме від ратифікації та подальшої імплементації залежатиме позитивний ефект від створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС для української держави і бізнесу. Причому, не у короткостроковій, а у середньостроковій перспективі.
Зараз ще рано говорити про незаперечну користь входження в ЗВТ. Більше того, можна припустити, що через деякий час після вступу угоди в силу бізнес зіткнеться з якоюсь турбулентністю. Цей природний процес, образно кажучи – природний відбір, покаже, які підприємства і сегменти бізнесу виграють від створення ЗВТ (за рахунок динамічного розвитку, сили та конкурентоспроможності), а які – ні.
Теоретично, ЗВТ з ЄС може стати вигідною для агропромислового комплексу, харчової та легкої промисловості. Також асоціація з ЄС вплине на важку промисловість та металургію. Але треба розуміти, що така стратегічна галузь як машинобудування зажадає серйозних капіталовкладень і модернізації.
Можна припустити, що значна частка інвестицій буде зосереджена в секторах, які особливо потребують сучасних технологій. Це стане можливим лише у разі суттєвого покращення бізнес-клімату, а також зниження рівня корупції та бюрократії, поєднання яких утворює вибухову суміш, що відлякує інвесторів від України.

Денис Шендрик, менеджер компанії «PwC Україна»
Про вплив на митну політику
Одним з найбільш відчутних наслідків, що настануть безпосередньо після набуття чинності Угоди про асоціацію з ЄС, буде скасування або зменшення митних зборів, що для українського бізнесу означає як нові можливості, так і ризики. Для одних підприємств скасування мит з боку України призведе до загострення конкуренції, для інших – усунення подібних бар'єрів у торгівлі з ЄС відкриє додаткові ринки.
Підписання угоди підвищує інвестиційну привабливість українських виробників, продукція яких призначена для ринків ЄС. Йдеться про підприємства, котрі працюють за так званими "давальницькими схемами", що передбачає ввезення в Україну без мита і ПДВ сировини для виробництва продукції для експорту в ЄС. В Україні вже сьогодні працюють десятки таких підприємств, котрі випускають як високотехнологічну продукцію (електрокомплектуючі до автомобілів, побутової техніки), так і товари народного споживання, зокрема – текстильні вироби. Враховуючи територіальне розташування України та порівняно низький рівень зарплат, додатковий бонус у вигляді скасування ввізного мита при імпорті готової продукції в ЄС дозволить таким підприємствам наростити потужності, а інвесторам задуматися про нові проекти.
Наступним позитивним наслідком підписання угоди можуть стати зміни в практиці застосування митного законодавства. Зокрема, будуть відкриті можливості для реального прискорення митних процедур, наприклад, за рахунок проведення спільного контролю на кордоні. На практиці це означає, що вантаж, який перетинає кордон, замість подвійного контролю – спочатку однією стороною при експорті, а потім іншою – при імпорті – проходитиме спільний контроль двома митними службами.

Євген Тимошенко, керівник департаменту ризик-менеджменту міжнародної юридичної фірми «Integrites»
Про вплив на ділове середовище і приплив інвестицій
Після підписання угоди про асоціацію з ЄС ми не бачимо суттєвих причин для поліпшення бізнес-клімату навіть у середньостроковій перспективі. Адже цей факт сьогодні є інформаційним приводом, який сам по собі не здатний кардинально поміняти ситуацію.
Реальні зміни в регулюванні окремих процесів, а не їх формальна гармонізація відповідно до норм ЄС, настануть не відразу. Всі зміни зажадають апробації часом і внесення можливих коригувань. Показовим прикладом тут може служити впровадження Податкового кодексу, який став одним з найбільш гострих питань для вітчизняного бізнесу. Точно так само не можна в короткі терміни добитися спрощення процедури реєстрації та ліквідації компаній, проведення оцінки або поліпшення ефективності заперечування рішень законодавчих та виконавчих інститутів у судах всіх рівнів.
Підписання договору про асоціацію з ЄС є додатковою гарантією для іноземного капіталу, адже після цього інвестори зможуть ефективніше відстоювати свої права, апелюючи до ЄС як до третьої сторони. Але, враховуючи, що відтік капіталу з України триває вже останні рік-півтора, для стимулювання реверсивного руху необхідні реформи. Причина відтоку іноземного капіталу полягає не тільки в закритості економіки та дефіциті платіжного балансу, а й у закономірному скороченні рентабельності бізнесу в країні, рівень якої раніше був премією за ризик при роботі в Україні. Додатковим навантаженням служить фіскальний тиск і валютне регулювання.

Ярослав Котляр, менеджер відділу податкового та юридичного консультування КПМГ в Україні
Про пільги та податки
Після підписання угоди про асоціацію з ЄС, істотних змін у податковій політиці України не відбудеться, крім можливого коректування ставок акцизів і митних зборів при імпорті та експорті товарів і послуг.
Також можна прогнозувати отримання певних пільг деякими галузями економіки для більш швидкого залучення іноземних інвесторів. Якщо у результаті асоціації з ЄС деякі сфери економіки, які мають суттєве соціальне або стратегічне значення для України, опиняться у скрутному становищі і потребуватимуть протекціонізму, їм можуть надати податкові пільги.

Христина Аврамченко, аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень
Про інтеграцію в оподаткуванні
Після підписання угоди про асоціацію з ЄС скасування або зменшення ввізних мит на товари з ЄС, а також скасування експортних мит на національні товари призведе до зменшення надходжень до бюджету. Однак ці втрати може нівелювати економічне зростання, що прогнозується у разі імплементації положень угоди.
Директиви, виконання яких передбачає асоціація з ЄС, стосуються непрямого оподаткування, зокрема ПДВ та акцизних зборів. На адаптацію законодавства до директиви, що регулює ПДВ, Україні дається 5 років після набрання чинності угоди про асоціацію. Саме ця директива стримує український уряд від реформи податкового законодавства, що передбачає введення податку з обороту в 2% і зменшення ставки ПДВ до 9%. Адже в директиві ЄС передбачена мінімальна ставка ПДВ 15%.
В оподаткуванні підакцизних товарів асоціація з ЄС передбачає зміни в структурі акцизних зборів на спирт, алкогольні напої, тютюнові вироби та енергоносії (нафтопродукти, природний газ, вугілля та електроенергію).
Акцизні ставки на алкоголь і тютюн, передбачені в директивах ЄС, набагато вищі від діючих сьогодні в Україні. Наприклад, в ЄС, починаючи з 2014 року, акцизний податок на сигарети складе 60% від їх вартості у роздробі, але не нижче 90 євро за 1 тис. сигарет. Впровадження цих ставок у короткі терміни може спричинити в Україні зростання контрабанди і контрафакту. Отже, надходження до бюджету замість того, щоб збільшитися, навпаки, можуть скоротитися.
Однак директиви ЄС встановлюють загальні правила, які повинні переноситися на національне законодавство кожної держави. Обов'язком України після підписання угоди буде поступове наближення до законодавства ЄС. Однак ступінь наближення в угоді не визначений.

finance.liga.net

За матеріалами hitjob.com.ua