Ампутація від купюр

Небажання українців переходити на безготівкові розрахунки добровільно призвело до того, що Національний банк вирішив відучити громадян від кеша примусово. З 1 вересня набула чинності постанова Нацбанку №210, згідно з якою розмір платежу при готівковому розрахунку між фізичною особою та підприємством (підприємцем) за товари (роботи, послуги) не повинен перевищувати 150 тис. грн. Крім того, фізичні особи між собою за договорами купівлі-продажу, які вимагають нотаріального посвідчення, також не зможуть розраховуватися кешем, якщо сума операції буде більше 150 тис. грн. Обмеження для розрахунків між юридичними особами та підприємцями ще нижче: не більше 10 тис. грн. готівкою на день.
І хоча юристи запевняють, що введені обмеження цілком можливо обійти, тепер заощадження громадян опиняться під наглядом не тільки НБУ, але й податкової служби. І приховувати свої доходи стане набагато важче. Тим більше Нацбанк уже натякнув, що планка в 150 тис. – тимчасова і буде знижуватися.

А в Європі – менше
Незважаючи на критику на адресу НБУ та Міністерства доходів і зборів, які, мовляв, хочуть забратися в гаманці українців, скорочення ролі паперових грошей в обігу – нормальна світова практика. Наприклад, за оцінками того ж Нацбанку, частка готівки в загальному грошовому обороті України становить 28%, в той час як у країнах Європи – 10-15%, у США – 10%, а в Південній Кореї – лише 2%.
Причому за кордоном обмеження на готівкові операції набагато нижче, ніж у нас. «У таких країнах, як Франція, Іспанія, Італія, Литва, Бельгія, Болгарія, Німеччина, вже введені обмеження за розрахунком готівкою від однієї до восьми тисяч євро. А в Швеції і зовсім обговорюється питання про повне скасування готівкових платежів», – каже член правління одного з банків.
Новації пов'язані не лише з примхою НБУ: міжнародна група з розробки заходів боротьби з відмиванням злочинно отриманих доходів (FATF) для європейського регіону рекомендує національним службам фінмоніторингу відстежувати всі операції, сума яких перевищує 15 тис. євро.
Певною мірою переведення розрахунків на безготівкові рейки матиме позитивний вплив на загальну ситуацію в економіці, оскільки перенасичення її готівковою масою навряд чи є великим позитивом. Адже фізична емісія грошей призводить до зростання темпів інфляції, а відстежувати рух і перерозподіл кеша дуже непросто. Наприклад, обсяг готівки поза банками, за даними того ж НБУ, до серпня досяг 224 млрд. грн., збільшившись з початку року на 10,4%. Говорячи примітивною мовою, це і є невраховані заощадження і доходи, які проходять повз державну казну. Теоретично спрощення контролю може призвести до легалізації доходів, а також поступової трансформації готівкової маси в безготівкову.

Крім того, Нацбанк націлюється і на подальше зниження залежності української економіки від іноземних валют (за оцінками фахівців Донецького національного університету, доларизація в нашій країні сягає 30%), чого не особливо вдалося домогтися, заборонивши валютне кредитування. «Обмеження готівкових розрахунків – це певний ресурс банківської системи для кредитування. Ми сподіваємося, що обсяги кредитування можуть збільшитися на 14 млрд. грн. на рік. Крім того, Нацбанк розраховує на піввідсотка зменшити показник доларизації», – каже заступник голови правління НБУ Віра Ричаківська. Якщо врахувати, що за 2012 рік кредитний портфель банків «схуд» майже на десять мільярдів гривень, додатковий ресурс їм точно не завадить.
«Розраховували ми і вплив на ВВП. За розрахунками наших фахівців, це сприятиме зростанню валового продукту на 0,2 відсотка», – додає пані Ричаківська. І підкреслює, що навіть до введення нової норми спостерігалося значне зростання безготівкового обігу: за перше півріччя 2013-го він склав 72 млрд. грн., тоді як за весь 2012 рік – 92 млрд. грн.

Шукати і виявити
Введене обмеження – все ж лише зовнішній бік медалі. Адже «прогін» через банківські рахунки майже всіх угод між фізособами з нерухомості та купівлі авто, які, згідно з пунктом 1 постанови НБУ №210, вимагають обов'язкового нотаріального засвідчення, дасть податковим органам відносно чітку картину того, хто і скільки ховає «під матрацом» (хоча «безнотаріальні» угоди відловити сьогодні майже неможливо). А це може спричинити як введення нових податків, що вже підтвердили поява трансфертного оподаткування та плани ввести податок з обігу, так і підвищення ставок уже існуючих зборів.

До того ж в адміністрації Президента вже з'явилася інформація, що бюджет на 2014 рік передбачає значне збільшення соціальних виплат. Відповідно, такі витрати потрібно за рахунок чогось фінансувати. Тому вся ця готівкова маса, схована по кишенях, може стати непоганим джерелом поповнення держскарбниці.
З іншого боку, це і додатковий заробіток для банків, і стимул для розвитку інфраструктури. Адже в Україні випущено 63,7 млн. платіжних карток, однак частка активних карток, за якими хоча б раз на три місяці проводиться одна операція, не перевищує 50%. І більшість з них використовується винятково для зняття готівки. А Нацбанк сподівається переломити цю тенденцію.
Віра Ричаківська запевняє, що українці, проводячи операції на великі суми, ніяких зайвих витрат не понесуть. Банкіри з цим не згодні. «Послуги банків можуть подорожчати, що пов'язано з відкриттям та обслуговуванням рахунків, переказом грошей, обміном валюти», – каже інший банкір. Це відповідає дійсності: НБУ не встановлює вимоги до розмірів комісій, бо тарифи на обслуговування обумовлюються між банком і клієнтом.
Щоправда, існує певний ризик того, що все піде зовсім не так, як очікує Нацбанк. Тобто ще більше грошей піде в тінь, оскільки українці розуміють: засвітити свої витрати – значить потрапити під уважний погляд Міндоходів. Благо, способи обійти нове обмеження, не порушуючи норми законодавства, залишилися. «Найбільш простим і доступним є розбивка платежу на кілька сум, виплачуваних протягом декількох днів. Великий платіж, що перевищує встановлену норму, також може бути здійснений декількома пов'язаними особами (наприклад, членами однієї сім'ї)», – пояснила начальник відділу рейтингів фінансової сфери «IBI-Rating» Ганна Апостолова.
До слова, саме побоюючись того, що замість додаткових надходжень до бюджету ще більші суми будуть осідати в кишенях громадян, Держдума Росії відмовилася від введення з 1 січня 2014 роки обмеження в 600 тис. рублів.
Взагалі, слід міркувати розсудливо: обмеження в 150 тис. грн. – своєрідний «перший млинець», оскільки воно стосується винятково дорогих покупок і поширюється на вузький перелік угод, не вирішуючи при цьому інших проблем. Наприклад, не стосується виплат зарплат «у конвертах», через що в рік близько 150 млрд. грн. проходить повз Міністерство доходів і зборів.
Відповідно, українцям, швидше за все, дадуть час, щоб звикнути до зміни механізму платежів. А потім можна очікувати плавного зниження обмеження аж до рівня, який торкнеться не тільки великих, а й повсякденних витрат. А там вже і недалеко до тих методів, за якими працюють податкові органи більшості розвинених країн, оцінюючи не стільки доходи громадян, скільки їх витрати.

minprom.ua

За матеріалами hitjob.com.ua