Україна втрачає переваги

Зниження позицій країни спостерігається за більшістю пунктів, однак найбільше – у сфері макроекономічної стабільності. Сповзання країни в світовому рейтингу викликане скороченням ВВП України, тому за відсутності реформ ситуація погіршуватиметься, очікують економісти.
Україна знову почала втрачати свою конкурентоспроможність у глобальній економіці. Всесвітній економічний форум (WEF) опублікував "Глобальний огляд конкурентоспроможності за 2013-2014 роки", згідно з яким Україна втратила 11 позицій. Країна опустилася на 84-е місце серед 148 держав, що беруть участь у рейтингу. Тепер компанію їй складають Туніс (83) та Уругвай (85). Найвищий рейтинг країна мала ще у 2008 році – 72-е місце. Якщо у 2009-2010 роках Україна здавала позиції, то в 2011 році рейтинг країни зріс відразу на 7 позицій, а рік по тому – ще на 9.
Лідерами світової конкурентоспроможності все ще залишаються Швейцарія, Сінгапур і Фінляндія. Компанію їм у топ-5 склали Німеччина і США, потіснивши Швецію і Нідерланди. У СНД кращий рейтинг у Азербайджану (39), Казахстану (50) і Росії (64). За останній рік Україну випередили Грузія (72) і Вірменія (79). Гірше, ніж у нас, ситуація у таких європейських країнах, як Албанія, Боснія і Герцеговина, Греція, Молдова і Сербія.
Частково нинішнє зниження позиції України пов'язане з появою в звіті двох нових країн – Тунісу і Лаосу, які відразу ж посіли більш високі місця. Однак падіння ще на 9 пунктів викликано об'єктивними чинниками. Погіршилися позиції в тих індексах, які забезпечували Україні зростання в попередні роки. За рівнем макроекономічної стабільності країна відкотилася з 90-го на 107-е місце, за рівнем розвитку товарних ринків – з 117-го на 124-е місце, а з розвитку ринку праці – з 62-го на 84-е. Знизився рейтинг України і за індексом інновацій – з 71-го до 93-го місця, і з розвитку інфраструктури – з 65-го до 68-го місця. Без зміни залишилася лише позиція країни в індексах вищої освіти (62) та торгівлі (38). Зростання не було відзначено ні за одним з індексів.
Експерти WEF негативно оцінили і діяльність чиновників – за рівнем роботи державних інститутів Україна опустилася з 132-го на 137-е місце, впритул наблизившись до десятки аутсайдерів. За ефективністю вирішення судових спорів та захисту міноритарних акціонерів країна опинилася на третьому місці з кінця, але заслужила похвалу з приводу рівня інфляції. "Україна зберігає свої конкурентні переваги, – йдеться у звіті. – Але висновок економічного зростання на більш стабільну основу в майбутньому вимагатиме вирішення важливих проблем".
Зниження рівня конкурентоспроможності української економіки викликано падінням ВВП, що триває вже чотири квартали поспіль, в той час як багато країн світу демонструють економічне зростання, відзначають експерти. "Після «Євро-2012» бюджетні вкладення в інфраструктуру вичерпалися, тоді як бізнес також утримується від інвестицій. І якщо рік тому у нас було зростання ВВП, то тепер спостерігається економічний спад", – пояснив директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин. Падіння країни в рейтингу WEF у 2009-2010 роках супроводжувалося рецесією і слабким відновленням ВВП. Крім того, за словами першого віце-президента Українського союзу промисловців і підприємців Сергія Прохорова, економіка України залишається залежною від експорту. "Однак у нас поступово розвиваються нові галузі, і асоціація з ЄС повинна буде стимулювати цей процес. Важливо й те, що, хоча ми впали в індексі макроекономічної стабільності, можна розраховувати на подальше зростання: курс гривні залишається стабільним, а процентні ставки стають нижчими", – упевнений пан Прохоров.
Втім, поліпшення рейтингу країни – це не питання найближчих років. "Передумов для зростання поки не видно. Швидше за все, реального поліпшення економічної ситуації можна очікувати не раніше президентських виборів 2015 року, а значить, найближчі рік або навіть два підстав для зростання української конкурентоспроможності немає", – прогнозує пан Юрчишин. Така динаміка може мати негативні наслідки в короткостроковій перспективі. "Зниження конкурентоспроможності України – це закономірний процес, що показує оцінку дій влади. При цьому в контексті зміни економічної політики США і відмови від "накачування ліквідності" така політика може дуже дорого обійтися українській економіці", – побоюється президент Київської школи економіки Павло Шеремета.

minprom.ua

За матеріалами hitjob.com.ua