Рухатися вгору кар'єрними сходами необхідно

Особливий період

Той, хто починав свій трудовий шлях у 90-х роках, пам'ятає, наскільки швидкими та несподіваними тоді бували просування по службі. Вчорашній продавець міг стати главою фірми, філолог - комерційним директором, а математик - керівником PR-відділу. Економіка на той момент тільки формувалася, тому гнучко і динамічно реагувала на будь-які коливання і ринок праці. Коли ж наш капіталізм вийшов на свідомий рівень, кар'єра всередині компанії вибудовувалася вже більш цивілізовано і логічно.

Зараз криза в країні відіграє для працівника подвійну роль. З одного боку, багато хто боїться скорочень і безробіття. Але є й інший бік - для амбітних кадрів саме під час кризи показати себе і вийти на новий щабель якнайшвидше.

Однак, крім загальних настроїв економіки, працівникові, який бажає стати босом, потрібно враховувати і внутрішні коливання в компанії. Тому, крім скрупульозного виконання своїх обов'язків, необхідно стежити за розвитком підприємства. Це означає, що про підвищення можна просити в наступних випадках:

- компанія планує розширюватися. Тобто очікується приплив інвестицій, відкриття філій, зміна спектру діяльності тощо;

- на підприємстві змінюється кадрова політика. Будь-які перетасовки, як на вищому, так і на середньому рівні, потрібно враховувати. Нове керівництво оцінить працівників свіжим поглядом, і у вас з'явиться можливість просунутися. Також активізуватися потрібно, якщо керівництво середньої ланки йде на підвищення або звільняється, а його місце може звільнитися.

Робоча міфологія

Але що ж саме потрібно від працівника для просування нагору? Уявляючи собі власну історію успіху, багато хто опиняється під впливом міфів:

► Підвищення отримує найрозумніший. Високий інтелектуальний рівень (IQ) сприяє зростанню швидше у великій науці. У випадку ж з роботою у приватній компанії для успіху набагато важливіший інтелект емоційний (EI) - це вміння керувати власними емоціями і розбиратися в емоціях інших. Головні його складові: самосвідомість, самоконтроль, емпатія (співпереживання), навички відносин, мотивація. За підрахунками кадровиків, топ-менеджерів з високим EI в сім разів більше, ніж з високим IQ;

► Працівника підганяють під посаду. З часів СРСР практика дещо змінилася. Раніше, коли в розпорядженні було місце з чіткими посадовими обов'язками, на нього призначали людину з відповідними компетенціями. Зараз приватні компанії в тому випадку, коли не можуть знайти відповідну людину одразу, можуть посаду просто скоротити. А під креативного і амбітного працівника створити нову, хай навіть з дещо іншими обов'язками;

► Головне - симпатії начальства. У випадку з недалекоглядним керівником дійсно може спрацювати дружня рука. Але і такому начальству, і таким призначенням - гріш ціна. Втратити в даному випадку посаду і скотитися кар'єрними сходами вниз буде легше легкого. Насправді ж, для просування необов'язково ставати шефу другом, достатньо буде просто хороших відносин.

Стратегічний план

Бажання добитися кар'єрних висот змушує працівників вибирати свою стратегію зростання. Крім того, у кожного начальника - своя історія успіху. Елемент везіння присутній в кожній з них, але в підсумку, високої посади домогтися можна двома способами:

► Прорив. Такий «рецепт» більшості керівників. У свій час кожен з них прийняв відповідальне і важке рішення: взявся за складний і незвичайний проект, відправився в ризиковану поїздку, погодився працювати в іншому місті, регіоні, країні і т. д. Як правило, віддача приходить швидко, нова, більш висока посада дістається буквально за місяці. Це сприяє зростанню по службі й в подальшому. Але фактично для успіху потрібно пожертвувати чимось: самим собою, здоров'ям, часом, сімейними цінностями. І при цьому все ж немає гарантій, що ця жертва зробить зі звичайного менеджера - начальника.

► Крок за кроком. Просування за принципом «step by step» не таке енергоємне, але й менш результативне. Поступово зростаючи, працівник ризикує вийти на пенсію раніше, ніж досягне свого максимуму.

Вихід із глухого кута

Знайти шлях до великої посади вдається не всім. Але якщо посада здається тупиковою, змінити ситуацію також можна. Один з варіантів - податися «на сторону», тобто спробувати щастя в іншій компанії, де розвитку співробітників приділяють більше уваги. Часто на певному місці роботи українців, крім кар'єри, стримують й інші чинники: зарплата, хороший колектив, соцпакет, графік і т. д. Якщо протягом декількох років просування вперед не відбулося, можна робити кар'єру поза посадою. Як правило, усередині навіть самої невеликої компанії для працівника знайдуться додаткові можливості для реалізації:

► Нові проекти. Вони виникають як одноразово, так і з певною періодичністю. Часом «під проект» залучають фахівців ззовні. Участь же в ньому допоможе штатному співробітникові показати свої можливості, спробувати сили в новій сфері і заробити, якщо робота з проектом спочатку не входить у посадові обов'язки;

► Власні розробки. Висунути цікаву ідею ніхто не заважає й самому співробітнику. У цьому випадку шансів виявитися поміченим ще більше. Раніше це називалося «рацпропозиція» - цей спосіб перевірений часом і майже завжди виправдовує себе;

► Розширення функцій. Якщо ви не отримуєте нову посаду, запропонуйте переглянути список ваших посадових обов'язків. Їх розширення або зміщення акцентів у роботі теж є розвитком і зростанням.